Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина, керуючись взаємним бажанням віддати належне останнє пристановище загиблим з обох Сторін воїнам,

усвідомлюючи те, що догляд за могилами загиблих воїнів на українській і німецькій землях є конкретним виявом порозуміння і примирення між українським і німецьким народами,

на виконання пункту 14 Спільної Декларації про основи відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина від 9 червня 1993 року,

бажаючи остаточно врегулювати становище з могилами воїнів, загиблих під час Першої і Другої Світових війн, що знаходяться на території обох країн,

прагнучи забезпечити збереження і догляд за цими могилами гідним чином і відповідно до положень діючого міжнародного права в гуманітарній галузі,

домовилися про таке:

Ця Угода регулює питання збереження і догляду за військовими похованнями обох Сторін у кожній з країн.

Вжиті для цілей цієї Угоди поняття означають:

a) полеглі на війні німці:

- військовослужбовці збройних сил Німеччини,

- особи, які згідно з німецьким правом прирівнюються до них,

- інші особи німецького громадянства, які померли у зв'язку з подіями війни 1914-1918 років або війни 1939-1945 років, або ж після їхньої депортації;

b) могили полеглих на війні німців:

- могили полеглих на війні німецьких військовослужбовців, що знаходяться на території України;

c) німецькі військові поховання;

- кладовища або їхні частини, які існують на території України або можуть бути виявлені чи новозакладені і де поховані полеглі на війні німці;

d) полеглі на війні українці:

- українські військовослужбовці радянських збройних сил, які загинули на німецькій землі у зв'язку з подіями Другої світової війни;

- українці, які померли в німецькому військовому полоні або внаслідок цього полону до 31 березня 1952 року;

- українці, які померли в період з 1 вересня 1939 року по 8 травня 1945 року в німецьких таборах для інтернованих;

- українці, які в період з 1 вересня 1939 року по 8 травня 1945 року буди вивезені до Німеччини на примусові роботи або проти їхньої волі утримувалися на її території і померли в цей період;

- українці, які знаходилися під опікою визнаної міжнародної організації з питань біженців у збірних таборах і які померли там або після переведення в лікувальний заклад в період з 9 травня 1945 року по 30 червня 1950 року. Якщо управління збірного табору після 1 липня 1950 року перейшло в підпорядкування німецьких організацій, то замість 30 червня 1950 року чинною датою є день перед переходом в німецьке підпорядкування;

e) могили полеглих на війні українців:

- могили полеглих на війні українських військовослужбовців, що знаходяться на території Федеративної Республіки Німеччина;

f) українські військові поховання:

- земельні ділянки на території Федеративної Республіки Німеччина, на яких поховані полеглі на війні українці.

1. Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина забезпечують захист могил і вічний спокій полеглих на війні воїнів іншої Сторони на своїй території і прагнутимуть, щоб поряд з ними не було ніяких будівель і закладів, які несумісні з гідністю місць такого роду.

2. Уряд Федеративної Республіки Німеччина має право за свій рахунок облаштовувати і здійснювати догляд за могилами і похованнями полеглих на війні німців, що знаходяться на території України.

3. Уряд Федеративної Республіки Німеччина забезпечує за власний рахунок збереження і догляд за могилами полеглих на війні українців на території Федеративної Республіки Німеччина.

1. Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина разом з відповідними органами виконавчої влади на місцях в Україні та німецькими політико-адміністративними підрозділами забезпечують виділення безоплатно і на необмежений строк земельних ділянок, на яких знаходяться військові поховання полеглих з іншої Сторони, як такі, що є місцями вічного спокою полеглих на війні, Сторони зобов'язуються не стягувати зборів (податків) за попереднє користування земельними ділянками для військових поховань і за користування ними в майбутньому.

2. Ця Угода ніяким чином не зачіпає права власності на землю. Необхідні зміни меж земельних ділянок, на яких знаходяться військові поховання, здійснюються за взаємною згодою Сторін або призначених ними органів. Якщо за згодою Сторін земельна ділянка повністю або частково більше не використовується за призначенням, то така зміна означає для Уряду Сторони, якій надавалося сприяння, втрату права користування цією земельною ділянкою.

3. Якщо земельна ділянка згідно із пунктом (1) з важливих громадських причин потрібна для іншого використання, замість неї відводиться інша придатна земельна ділянка і відповідна Сторона бере на себе витрати на перепоховання полеглих і на облаштування нових могил. Вибір нової земельної ділянки, її облаштування і перепоховання полеглих здійснюються за взаємною згодою. Перепоховання проводиться, головним чином, шляхом перенесення могил полеглих на війні на вже існуючі військові кладовища.

1. Уряд України без будь-яких витрат зі свого боку і після подання йому на попереднє узгодження відповідного плану дозволяє Уряду Федеративної Республіки Німеччина об'єднувати в братські могили полеглих на війні німців. Перепоховання полеглих на війні німців здійснюється силами, визначеними Німецькою Стороною.

2. Про кожне перепоховання полеглого на війні німця складається протокол, в якому зазначаються старе і нове місцезнаходження могили, анкетні дані, напис на особистому знаку або інші ідентифікаційні ознаки. Один примірник цього протоколу передається Урядові України.