Антимонопольний комітет України та Комісія з питань захисту конкуренції Республіки Болгарія, надалі - Сторони;

беручи до уваги Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Болгарія підписаний 05.10.1992 року;

посилаючись на Угоду про співробітництво між Сторонами від 26.05.1994;

висловлюючи бажання продовжувати співробітництво у сфері конкуренції;

вважаючи, що таке співробітництво між Сторонами має здійснюватись на добровільній основі і за наявності взаємного інтересу;

підкреслюючи роль конкурентної політики у сприянні розвитку ринкової економіки для вигоди споживачів;

визнаючи незалежність Сторін при прийнятті рішень у сфері конкуренції

Домовились про таке:

Метою Меморандуму є укріплення співробітництва між Сторонами у сфері захисту економічної конкуренції.

1. Для цілей цього Меморандуму термін "антиконкурентні дії" означає дії чи бездіяльність суб'єктів господарювання, які становлять порушення конкурентного законодавства згідно із національними правовими нормами держав Сторін.

2. З метою забезпечення правового і організаційного механізму взаємодії з питань захисту економічної конкуренції Сторони в межах своєї компетенції домовились про таке:

обмінюватись досвідом у проведенні розслідувань антиконкурентних дій;

обмінюватись інформацією щодо законодавчих норм та інших правових джерел, що регулюють конкурентні правовідносини, а також надавати річні звіти, описи справ, аналітичні дослідження в галузі захисту економічної конкуренції та інші пов'язані з цим матеріали;

забезпечувати можливість приймати фахівців іншої Сторони з метою обміну досвідом;

повідомляти одна одну про професійні форуми, організовані кожною із Сторін і, за необхідності, забезпечувати участь у них;

за необхідності, надавати допомогу у визначенні стратегічних і тактичних аспектів правозастосовчої діяльності Сторін.

1. Якщо одна із Сторін встановить, що дії суб'єкта господарювання на території її держави мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на території держави іншої Сторони, то вона повинна проінформувати про це іншу Сторону.

2. Якщо одна із Сторін встановить, що на конкуренцію в її державі мають чи можуть мати негативний вплив дії суб'єктів господарювання, які відбуваються на території держави іншої Сторони, то вона повинна проінформувати про це іншу Сторону.

3. Якщо одна із Сторін встановить, що її правозастосовча діяльність зачіпає чи може зачіпати важливі інтереси іншої Сторони, то вона повинна проінформувати про це іншу Сторону.

4. Інформація надається у письмовій формі і має містити коротку характеристику змісту справи, посилання на національні правові норми та іншу інформацію, яку Сторона, що надає інформацію, вважатиме за необхідне надати.

5. У випадку, коли відповідно до національних правових норм процедура злиття (концентрація) суб'єктів господарювання підлягає погодженню з однією із Сторін і якщо такі злиття мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на території держави іншої Сторони, перша Сторона в найкоротші строки надає іншій Стороні відповідну інформацію.

6. Сторона, що отримала інформацію, розглядає можливість своєчасного вживання відповідних заходів згідно з вимогами національного законодавства і про результати інформує іншу Сторону.