1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій
( Угоду ратифіковано Законом N 735/97-ВР від 17.12.97 )
Дата підписання:
Дата ратифікації Україною:
Дата набуття чинності для України:
24.07.1997
17.12.1997
30.12.1997
Уряд України та Уряд Латвійської Республіки, які далі іменуються "Договірні Сторони";
бажаючи інтенсифікувати економічне співробітництво на взаємну користь обох Держав;
маючи намір створювати та підтримувати сприятливі умови для інвестицій інвесторів однієї Держави на території іншої Держави;
розуміючи, що сприяння та взаємний захист інвестицій, згідно з цією Угодою, стимулює ділові ініціативи у цій сфері;
домовилися про таке:
Стаття 1
Визначення
В цілях цієї Угоди:
1. Термін "інвестиція" охоплює будь-яке майно, інвестоване у зв'язку з економічною діяльністю інвестора однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, згідно з законодавством та нормами останньої і включає в себе, зокрема, але не виключно:
а) рухоме та нерухоме майно, а також будь-які інші майнові права in rem, такі як іпотечна застава, право утримання, ручна застава і інші подібні права;
b) паї, акції та боргові зобов'язання компаній або будь-яку іншу форму участі в компанії;
c) грошові вимоги або вимоги будь-яких дій, які мають економічну вартість у зв'язку з інвестицією;
d) права на інтелектуальну власність, включаючи авторські права та правами на фірмові знаки, патенти, промислові розробки, технологічні процеси, ноу-хау, комерційні таємниці, фірмові назви та "гудвіл", які пов'язані з інвестицією;
е) будь-які права, надані за законом або за контрактом, а також будь-які ліцензії та дозволи згідно з законодавством, включно з концесіями на пошуки, видобуток, розробку або використання природних ресурсів.
Ніяка зміна форми, в якій майно інвестоване, не може вплинути на його характер інвестиції за умовою, що така зміна здійснюється згідно з законодавством Договірної Сторони, на території якої здійснена ця інвестиція.
2. Термін "інвестор" означає будь-яку фізичну або юридичну особу, яка здійснює інвестицію на території іншої Договірної Сторони:
а) Термін "фізична особа" означає будь-яку фізичну особу, яка є громадянином однієї з Договірних Сторін згідно з її законодавством.
b) Термін "юридична особа" означає у відношенні до однієї з Договірних Сторін будь-яку юридичну особу, яка має права юридичної особи або створена згідно з законодавством такої Договірної Сторони та визнається ним юридичною особою.
3. Термін "доход" означає суми, одержані внаслідок інвестиції та, зокрема, хоча не виключно, включає в себе прибутки, проценти, приріст капіталу, акції, дивіденди, "роялті" та плату за послуги.
4. Термін "територія" означає:
а) відносно України - територія, яка знаходиться під її суверенітетом, а також морські та підводні райони, відносно яких Україна здійснює, у відповідності з міжнародним правом, свій суверенітет, суверенні права або юрисдикцію.
b) відносно Латвійської Республіки - територія Латвійської Республіки, включаючи морські і підводні області, відносно яких Латвійська Республіка, у відповідності з міжнародним правом, здійснює суверенні права по відношенню до морського дна і підгрунтя та природними ресурсами таких областей.
Стаття 2
Сприяння та захист інвестицій
1. Кожна Договірна Сторона заохочує інвестиції та створює на своїй території сприятливі умови для інвестицій інвесторів іншої Договірної Сторони і приймає такі інвестиції згідно з її законодавством та нормами.
2. Інвестиції інвесторів однієї з Договірних Сторін у будь-який час повинні зустрічати чесне і справедливе ставлення та мати повний захист і забезпечення на території іншої Договірної Сторони.
Стаття 3
Національний режим та режим найбільшого сприяння нації
1. Кожна з Договірних Сторін на своїй території надає інвестиціям та доходам інвесторів іншої Договірної Сторони чесний і справедливий режим, не менш сприятливий, ніж режим, який вона надає інвестиціям та доходам своїх власних інвесторів або інвестиціям та доходам інвесторів будь-якої третьої Держави - в залежності від того, який з режимів більш сприятливий.
2. Щодо управління, утримання, використання інвестицій, користування та розпорядження ними кожна з Договірних Сторін на своїй території надає інвесторам іншої Договірної Сторони чесний і справедливий режим, не менш сприятливий, ніж режим, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої держави - в залежності від того, який з режимів більш сприятливий.
3. Положення цієї Угоди не повинні тлумачитися таким чином, який зобов'язував би одну з Договірних Сторін надати інвесторам іншої Договірної Сторони пільг за режимом, преференцій чи привілеїв, які можуть бути надані першою Договірною Стороною на підставі:
а) будь-якого митного союзу або зони вільної торгівлі, або монетарного союзу, або інших подібних міжнародних угод, які ведуть до створення таких союзів чи організацій, або інших форм регіонального співробітництва, у яких однією з сторін є або може стати будь-яка з Договірних Сторін;
b) будь-якої міжнародної угоди або домовленості, що повністю або головним чином стосується оподаткування.
Стаття 4
Компенсація збитків
1. Якщо інвестиції інвесторів однієї з Договірних Сторін зазнають збитків у результаті війни, збройного конфлікту, надзвичайного стану, революції, повстання, масових заворушень або інших подібних подій на території іншої Договірної Сторони, то така Договірна Сторона надає таким інвестиціям режим по відношенню до реституції, відшкодування, компенсації або іншого урегулювання, не менш сприятливий, ніж режим, який вона надає своїм власним інвесторам або інвесторам будь-якої третьої держави.
2. Не перешкоджаючи умовам пункту 1 цієї Статті інвесторам однієї з Договірних Сторін, які під час подій, що зазначені в цьому параграфі, зазнали збитків на території іншої Договірної Сторони в результаті:
а) реквізиції їх майна її силами чи владами;
b) знищення їх майна її силами чи владами, яке не сталося під час військових дій та не було обумовлено необхідністю ситуації,
повинна бути надана справедлива та адекватна компенсація збитків, яких вони зазнали на протязі періоду реквізицій або в результаті знищення їх майна. Компенсаційні платежі повинні вільно переказуватися у вільно конвертованій валюті без затримки.
Стаття 5
Експропріація
1. Інвестиції інвесторів кожної з Договірних Сторін не підлягають націоналізації, експропріації або заходам, які мають результат, еквівалентний націоналізації чи експропріації (далі "експропріація"), на території іншої Договірної Сторони, окрім як задля суспільних цілей. Експропріація повинна здійснюватися за належною правовою процедурою на засадах недискримінації і повинна супроводжуватися забезпеченням швидкої, адекватної та ефективної компенсації. Сума такої компенсації повинна відповідати ринковій вартості експропрійованої інвестиції на час безпосередньо перед експропріацією або на час, коли про експропріацію або загрозу експропріації стало загальновідомо. Компенсація має включати в себе процент, який нараховується за лондонською міжбанківською ставкою (LIBOR) від дати експропріації, вона має бути здійснена негайно, ефективно реалізовуватися та вільно переказуватися у вільно конвертованій валюті.
2. Потерпілий інвестор буде мати право згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, яка здійснює експропріацію, на негайний перегляд судовими чи іншими незалежними органами цієї Договірної Сторони його справи та оцінки його інвестиції за принципами, які встановлені цією Статтею.
3. Положення пункту 1 цієї Статті застосовуються і в тому випадку, коли одна з Договірних Сторін здійснює експропріацію майна компанії, яка має права юридичної особи чи створена згідно з законодавством, діючим на якій-небудь частині її власної території, і паї в якій належать інвесторам іншої Договірної Сторони.

................
Перейти до повного тексту