Уряд України і Уряд Сполучених Штатів Америки (далі іменуються Сторони),

бажаючи підтримати багатосторонню ініціативу щодо підвищення безпеки атомних об'єктів, проголошену 23 травня 1992 року на Лісабонській зустрічі з питань координування допомоги республікам колишнього Радянського Союзу,

висловлюючи намір розширити рамки співробітництва, визначені в Угоді між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 7 травня 1992 року (Угода про співробітництво),

домовилися про таке:

1. Сторони співробітничатимуть з метою надання допомоги Україні у досягненні наступних цілей:

а) забезпечення подальшого підвищення експлуатаційної безпеки шляхом прискорення процесу розробки аварійних експлуатаційних інструкцій, системного підходу до підготовки персоналу, а також адміністративних та оперативних засобів управління цивільними реакторами типу ВВЕР-440, ВВЕР-1000 та РБМК, що експлуатуються в Україні;

б) зниження ступеня ризику, пов'язаного з експлуатацією цивільних ядерних реакторів типу ВВЕР-440, ВВЕР-1000 та РБМК в Україні та

в) розробка послідовних і ефективних стандартів з питань безпеки та процедур для використання регулюючими органами України, відповідальними за безпеку цивільних атомних об'єктів.

2. Будь-яка допомога, що надається Сполученими Штатами Америки відповідно до цієї Угоди, використовуватиметься виключно для погоджених цілей.

3. Співробітництво може бути поширене (але не обмежується цим) на такі питання:

а) поліпшення методики технічного обслуговування та догляду за обладнанням на атомних станціях;

б) удосконалення діагностичних методів та апаратних засобів, підготовка персоналу технічної підтримки, включаючи повномасштабні тренажери для оперативного персоналу;

в) впровадження методологій аналізу безпеки;

г) поліпшення властивостей захисної герметичної оболонки у разі важкої аварії;

д) розробка методів запобігання неконтрольованим вибухам водню всередині захисної герметичної оболонки;

є) встановлення спеціально призначених аварійних дизелів та насосів живильної води на захищених ділянках;

ж) проведення аналізу технічного стану та протипожежної безпеки, а також перевірки функціонування та розташування систем безпеки;

з) удосконалення основних засобів виявлення, попередження та реагування у разі пожежі;

і) проектування механізмів аварійної зупинки реактора для роботи у режимах експлуатації з високим ступенем ризику виходу з ладу;

й) навчання персоналу регулюючим методам та процедурам, техніці проведення інспекцій та оцінки, законодавству в галузі регулюючої діяльності, а також використанню устаткування радіаційного моніторингу;

к) підвищення ефективності регулюючої діяльності шляхом розробки відповідних регулюючих стандартів, вимог, процедур та обладнання.

1. Сторони здійснюють координацію та нагляд за виконанням цієї Угоди через Спільний Координаційний Комітет з безпеки цивільних ядерних реакторів (СККБЦЯР), що підпорядковується Об'єднаному Комітету з співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії, заснованому відповідно до Угоди між Сполученими Штатами Америки та Союзом Радянських Соціалістичних Республік з технічного співробітництва в галузі мирного використання атомної енергії від 1 червня 1990 року ("Угода про мирне використання"), та відповідно до Меморандуму про співробітництво в галузі безпеки цивільних ядерних реакторів між Сполученими Штатами Америки та Союзом Радянських Соціалістичних Республік від 26 квітня 1988 року.