1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Корея про торговельне судноплавство
( Додатково див. Протокол від 20.10.2005 ) ( Угоду ратифіковано Законом N 1357-VI від 20.05.2009 )
Дата підписання:
Дата набрання чинності для України:
20.10.2005
02.08.2009
Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Корея (у подальшому Договірні Сторони),
бажаючи сприяти розвитку співробітництва в галузі торговельного судноплавства між двома країнами на засадах рівності та взаємної вигоди,
бажаючи робити внесок для розвитку міжнародного судноплавства на засадах принципів свободи судноплавства,
погодились про нижченаведене:
Стаття 1
Метою цієї Угоди є:
a) організація і розвиток взаємовідносин між двома державами в сфері торговельного судноплавства,
b) забезпечення найкращої координації судноплавства,
c) уникнення дій, що завдають шкоди нормальному розвитку морської діяльності,
d) підвищення безпеки мореплавства та запобігання забрудненню морського середовища,
e) співпраця у сфері суднового нагляду, сертифікації і класифікації,
f) сприяння розвитку торговельних і економічних відносин між двома державами.
Стаття 2
У цій Угоді:
a) Термін "Компетентний орган" означає в Україні - Міністерство транспорту та зв'язку; в Корейській Республіці - Міністерство морських справ і рибальства.
b) Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, зареєстроване на території держави Договірної Сторони і несе її прапор у відповідності з її національним законодавством. Цей термін, однак, не включає судна, які використовуються за військовим, цивільним, науковим, рибальським призначенням, а також інші судна, які збудовані й використовуються за некомерційним призначенням.
c) Термін "член екіпажу судна" означає капітана чи будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією чи обслуговуванням судна і чиє ім'я включено до суднової ролі та, яка володіє посвідченням особи, зазначеним в Статті 9.
d) Термін "судноплавна компанія Договірної Сторони" означає судноплавну компанію, яка зареєстрована на території держави цієї Договірної Сторони, та визнається як така, Компетентними органами цієї Договірної Сторони.
Стаття 3
Дана Угода застосовується на територіях, які включають внутрішні води та територіальне море обох Договірних Сторін.
Стаття 4
1. Договірні Сторони погоджуються сприяти участі суден обох Договірних Сторін в усіх двосторонніх морських торговельних перевезеннях.
2. Договірна Сторона гарантує судноплавним компаніям іншої Договірної Сторони участь в перевезеннях між портами держав Договірних Сторін або між портами держав Договірної Сторони і портами третіх країн у відповідності до національного законодавства та міжнародних договорів учасниками яких є держави Договірних Сторін.
3. Положення цієї Статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у морських торговельних перевезеннях між державами Договірних Сторін.
Стаття 5
Кожна Договірна Сторона вживатиме, в межах свого національного законодавства, всіх відповідних заходів для полегшення і прискорення торговельного судноплавства та, наскільки це можливо, прискорення і спрощення виконання митних та інших формальностей, існуючих в порту.
Стаття 6
1. Договірні Сторони будуть дотримуватись принципів свободи торговельного судноплавства і погоджуються уникати дій, що завдають шкоди діяльності їх суден та нормальному розвитку міжнародного судноплавства.
2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, як і до своїх власних суден, зайнятих в міжнародних перевезеннях, у частині вільного доступу до портів відкритих для іноземних суден, щодо нарахування портових зборів і податків, використання портів для завантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування послугами для мореплавства.
3. Положення пункту 1 і 2 цієї Статті також поширюється на судна або на зафрахтовану частину судна, що плаває під прапором третіх країн, і/або оперується судноплавними компаніями іншої Договірної Сторони.
4. Положення пункту 2 цієї Статті не зобов'язує будь-яку з Договірних Сторін поширювати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.
Стаття 7
Положення цієї Угоди не стосуються каботажу. Якщо судна однієї Договірної Сторони прямують з порту в інший порт на території іншої Договірної Сторони для розвантаження вантажу іноземного походження і/або висадки пасажирів, що прямують з-за кордону, чи для завантаження вантажем, спрямованого на експорт і/або посадки пасажирів, що прямують за кордон, такі перевезення не розглядатимуться як каботаж.
Стаття 8
1. Договірні Сторони взаємно визнають національну належність суден на основі документів про реєстрацію, які видані Компетентним органом кожної Договірної Сторони згідно з її національним законодавством.
2. Договірні Сторони взаємно визнають обмірні свідоцтва та інші суднові документи, які видані Компетентним органом кожної Договірної Сторони або організацією, яка призначена Компетентним органом кожної Договірної Сторони.
3. Судна Договірних Сторін, які забезпечені законно виданими обмірними свідоцтвами, не підлягають повторному вимірюванню тоннажу в портах держави іншої Договірної Сторони, та відповідні портові збори та платежі розраховуються на основі виданих обмірних свідоцтв.
Стаття 9
1. Кожна з Договірних Сторін визнає Посвідчення особи моряка, видані Компетентним органом іншої Договірної Сторони.
2. Зазначеним документом є "Посвідчення особи моряка", видане Компетентним органом кожної з Договірних Сторін згідно Конвенції N 185 Міжнародної організації праці "Про посвідчення особи моряка", 2003 року (переглянутої), що стосується національних посвідчень особи моряка.
3. Для членів екіпажу третьої країни, що працюють на судні кожної Договірної Сторони або на суднах, які використовуються за договором бербоут-чартеру, і/або оперується судноплавними компаніями кожної Договірної Сторони, що несе прапор третьої країни, зазначеними документами є такі посвідчення особи, які видані Компетентним органом відповідної третьої країни та визнаються як такі кожною Договірною Стороною.
Стаття 10
1. Будь-яка особа, що володіє посвідченням особи, зазначеним у Статті 9 та при наявності паспорта, в найкоротший строк, незалежно від виду транспорту, матиме право:
a) в'їжджати на територію держави однієї з Договірних Сторін для реєстрації на певному судні у певному порту цієї Договірної Сторони; та
b) перетинати територію держави однієї з Договірних Сторін для посадки на певне судно, яке стоїть у певнім порту, або переводу з судна, яке туди заходить, на інше судно, яке стоїть у порту держави Договірної Сторони чи в порту за кордоном, з дотриманням національного законодавства, Договірної Сторони.

................
Перейти до повного тексту