Дата підписання: 26.04.1996

Дата набрання чинності для України: 26.04.1996

24-26 квітня 1996 року на запрошення Міністра оборони України В. Шмарова у Києві з офіційним візитом перебував Міністр Національної оборони Республіки Польща С. Добжаньський.

Під час візиту, який пройшов в атмосфері дружнього взаєморозуміння, були обговорені питання, що становлять спільний інтерес.

Сторони підтвердили важливість плідного діалогу, який ведеться між Україною та Республікою Польща, дружній характер українсько-польських відносин, правильність прийнятого курсу на подальше поглиблення та розширення взаємовигідного співробітництва, у тому числі у військовій та військово-технічній галузях, що відповідає головним цілям ООН і ОБСЄ.

Було підкреслено, що участь України та Республіки Польща у програмі НАТО "Партнерство заради миру" дає позитивні результати на шляху зміцнення довіри, розвитку партнерських відносин і взаєморозуміння як між державами регіону Центральної Європи, так і членами НАТО.

Сторони дали оцінку військово-політичному становищу та безпеці в регіоні і погодились з тим, що стабільність у регіоні неможливо уявити без хороших відносин між країнами-сусідами та безпосередніх широких контактів між арміями. Заявили, що надають великого значення подальшому розвитку двостороннього співробітництва з метою зміцнення довіри.

Сторони погодились у тому, що двостороннє українсько-польське співробітництво у військовій сфері має великий потенціал для розвитку, використання якого на користь двох країн є невідкладним завданням міністерств оборони.

Сторони в цілому позитивно оцінили стан двостороннього співробітництва між збройними силами двох країн, погодились з необхідністю його розширення та визначили такі основні напрями:

- військово-політичні контакти;

- військово-технічне співробітництво;

- співробітництво у питаннях освіти та науки;

- співробітництво у соціальній та медичній сферах;

- співробітництво у питаннях миротворчої діяльності та участі у програмі "Партнерство заради миру".

Сторони високо оцінюють результати двосторонніх зустрічей і переговорів та вважають, що вони істотно сприяють подальшій динамізації двосторонніх відносин, поглибленню взаємодії міністерств оборони обох країн.