Уряд України і Уряд Російської Федерації, надалі - Договірні Сторони,

бажаючи зміцнювати і розвивати відносини між двома країнами в галузі торговельного судноплавства,

виходячи з положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про принципи співробітництва і умови взаємовідносин в галузі транспорту від 26 травня 1993 року,

згодились з нижченаведеним:

В цій Угоді:

1. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що внесене до суднового реєстру цієї Договірної Сторони і яке ходить під її прапором згідно з її законодавством.

Цей термін, однак, не включає військові кораблі, а також спортивні і прогуляночні судна.

2. Термін "член екіпажу судна" означає капітана і будь-яку іншу особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією судна або обслуговуванням на ньому і яка включена до суднової ролі.

3. Термін "компетентні органи" означає:

у відношенні України - Міністерство транспорту України

у відношенні Російської Федерації - Департамент морського транспорту Міністерства транспорту Російської Федерації.

Договірні Сторони всебічно сприятимуть свободі торговельного мореплавства і утримуватимуться від будь-яких дій, які можуть зашкодити нормальному розвитку міжнародного судноплавства.

Договірні Сторони продовжуватимуть докладати зусиль з підтримки і розвитку двостороннього торговельного судноплавства і ефективного ділового співробітництва між компетентними органами Договірних Сторін. Зокрема, Договірні Сторони згоджуються проводити взаємні консультації і взаємний обмін інформацією між їх компетентними органами і сприяти тісному співробітництву між їх фрахтовими, судноплавними і пов'язаними з судноплавством підприємствами і організаціями.

1. Договірні Сторони згоджуються:

а) сприяти участі суден Договірних Сторін в перевезеннях морем між портами їх країн, а також не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях морем між портами іншої Договірної Сторони;

б) співпрацювати в усуненні перешкод, які могли б завадити розвитку перевезень морем між портами їх країн;

в) не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях морем між портами іншої Договірної Сторони і портами третіх країн.

2. Положення пункту 1 цієї статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у перевезеннях морем між портами Договірних Сторін.

1. Договірні Сторони згідно з діючим на їх територіях законодавством сприятимуть судноплавним або пов'язаним із судноплавством підприємствам і організаціям однієї Договірної Сторони у відкритті ними ліній на порти і з портів іншої Договірної Сторони, а також у створенні ними на території іншої Договірної Сторони представництв або спільних підприємств.

2. Діяльність зазначених представництв і спільних підприємств буде підпорядкована відповідним законам і правилам, що діють на території країни перебування.

Кожна Договірна Сторона надаватиме іншій Договірній Стороні та її суднам в усіх питаннях торговельного судноплавства режим найбільшого сприяння, якщо інше не передбачено цією Угодою.

1. Кожна Договірна Сторона надає суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, яке вона надає своїм суднам, що зайняті в міжнародному сполученні, стосовно вільного доступу до портів, використання портів для навантаження і розвантаження вантажів, посадки і висадки пасажирів, сплачування корабельного та інших портових зборів, користування послугами, призначеними для судноплавства, і здійснення звичайних комерційних операцій.

Валюта платежу визначатиметься згідно з умовами платіжної угоди між Договірними Сторонами.

2. Кожна Договірна Сторона надає суднам під прапором третіх країн, які експлуатуються судноплавними підприємствами іншої Договірної Сторони, ставлення, яке передбачене в пункті 1 цієї статті, якщо це не суперечить її обов'язкам, що виходять з міжнародних угод, або її законодавству.

3. Положення пунктів 1 і 2 цієї статті:

а) не поширюються на порти, не відкриті для заходу іноземних суден;

б) не стосуються діяльності, яку резервує кожна з Договірних Сторін для своїх підприємств і організацій, включаючи, зокрема, рятування і буксирування;

в) не зобов'язують одну Договірну Сторону поширювати на судна іншої Договірної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.