Дата підписання: 14.07.1992

Дата набуття чинності: 01.06.1994

Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина,

виходячи з бажання і надалі розвивати двостороннє судноплавство на внутрішніх водних шляхах, пам'ятаючи про Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі і, зокрема, про його положення щодо розвитку транспорту

погодились про наступне:

Для цілей цієї Угоди:

а) "судна" означають офіційно реєстровані на державній території однієї із договірних сторін судна, які можуть здійснювати перевезення пасажирів чи вантажів по внутрішніх водних шляхах відповідно до місця своєї реєстрації без особливого на те дозволу -

б) "ліхтери, що використовуються в ліхтеровозних системах" означають судна згідно до п. "а", які є ліхтерами баз екіпажу і без силової установки -

в) "судноплавні підприємства" означають підприємства чи підприємців, що зайняті в судноплавстві, які мають своє місцезнаходження чи місцепроживання на державній території однієї із договірних сторін -

г) "компетентні органи" означають Міністерство транспорту України і Федерального міністра транспорту Федеративної Республіки Німеччини, чи інші органи/установи, призначені договірними сторонами -

д) "порти" означають порти і офіційно дозволені перевалочні пункти і причали для пасажирських суден на державній території кожної із договірних сторін.

1. Згідно з положеннями статей 3 - 6 цієї Угоди судна однієї із договірних сторін можуть здійснювати судноплавство по водних шляхах іншої договірної сторони, а також користуватися портами і офіційно дозволеними місцями якорної стоянки. Це положення діє також у відношенні транспортування інших плавучих об'єктів (наприклад, землечерпалки, крани) і перегону новозбудованих суден.

2. Судноплавство регулюється правовими нормами тієї договірної сторони, по внутрішніх водних шляхах якої воно здійснюється.

1. Судна обох договірних сторін можуть здійснювати перевезення пасажирів і/чи вантажів між портами однієї договірної сторони і портами іншої договірної сторони, а також у зворотному напрямку (двостороннє сполучення).

2. Судна однієї договірної сторони можуть перевозити пасажирів і/чи вантажі у двосторонньому сполученні між портами своєї договірної сторони і одним із наступних портів іншої договірної сторони:

а) морським портом -

б) портом, розташованим безпосередньо на шляху до морського порту -

в) портом, названим компетентним органом на основі пропозиції Змішаної комісії.

3. Судноплавні підприємства обох договірних сторін повинні приймати участь у двосторонньому сполученні на паритетних засадах і, по можливості, рівномірно на протязі року. Розподіл перевезень вантажів здійснюється на основі кількості відвантаженого вантажу у тоннах.

4. Для двостороннього сполучення повинні бути узгоджені економічно виправдані фрахтові ставки і пов'язані з ними додаткові умови.

5. Кожна із договірних сторін може, після обговорення у Змішаній комісії, у виключних випадках з технічних причин або з причин безпеки судноплавства встановлювати максимальну кількість проходів суден через свої водні шляхи в двосторонньому сполученні.

1. Судна однієї договірної сторони можуть перевозити пасажирів та/чи вантажі через державну територію іншої сторони по внутрішніх водних шляхах, що встановлені договірними сторонами на основі пропозиції Змішаної комісії (транзитне сполучення).

2. Кожна договірна сторона може, після обговорення у Змішаній комісії, у виключних випадках з технічних причин безпеки судноплавства встановлювати максимальну кількість проходів суден через свої водні шляхи у транзитному сполученні.

Судна обох договірних сторін можуть перевозити пасажирів і/або вантажі між одним із портів іншої договірної сторони і портом третьої країни (сполучення з третіми країнами) і в зворотному напрямі тільки на основі спеціального дозволу відповідального компетентного органу.

Перевезення пасажирів і/або вантажів між портами однієї договірної сторони (каботаж) резервуються за суднами цієї договірної сторони. Винятки вимагають спеціального дозволу компетентного органу на перевезення.

1. Кожна договірна сторона на своїй дільниці Дунаю буде визнавати видані іншою договірною стороною кваліфікаційні посвідчення суднового екіпажу (включаючи судноводіїв), а також суднові посвідчення.

2. Для судноплавства на інших внутрішніх водних шляхах, за винятком Рейну, Мозеля і морських судноплавних шляхів, компетентні органи однієї договірної сторони по пред'явлених виданих на державній території іншої сторони посвідченнях та свідоцтвах, які відносяться до судна та його екіпажу (наприклад, суднові посвідчення і кваліфікаційні свідоцтва) будуть видавати передбачені на її території свідоцтва і посвідчення. При цьому свідоцтва і посвідчення повинні бути видані на державній території однієї із договірних сторін на умовах, які відповідають розпорядженням, що діють на території іншої договірної сторони.

3. Небезпечні вантажі можуть перевозитись тільки на суднах, що мають свідоцтва дозволу, передбачені для відповідних водних шляхів.

Кожна договірна сторона надасть суднам іншої договірної сторони таке саме відношення при використанні прав, що надаються їм згідно з статтями 2 - 6 цієї Угоди, як і суднам своєї договірної сторони.

Це, зокрема, відноситься до:

а) стягнення навігаційних та портових зборів -

б) використання портових споруд, місць якорної стоянки, шлюзів та інших судноплавних споруд загального використання -

в) оформлення документів компетентними владами -

г) забезпечення паливом та мастильними матеріалами.

Кожна договірна сторона надасть суднам іншої договірної сторони таке ж відношення, як і суднам своєї договірної сторони стосовно митного оформлення продовольчих і суднових запасів, що знаходяться на борту. Аналогічне відношення діє і стосовно призначених для використання чи споживання на суднах палива та мастильних матеріалів.

1. Судноплавні підприємства обох договірних сторін можуть на основі взаємності на державній території іншої договірної сторони засновувати представництва чи агентства для обслуговування суден і екіпажів своєї сторони при умові дотримання діючого там законодавства із дозволу компетентного органу.

2. Судноплавні підприємства обох договірних сторін можуть заключати між собою угоди, що стосуються експлуатаційного, технічного і комерційного сприяння підвищенню економічної ефективності їх перевезень.

Кожна договірна сторона надасть судноплавним підприємствам іншої договірної сторони право вільно переказувати їх прибутки. Переказ буде здійснюватись на основі офіційного курсу обміну і в межах звичайних термінів.

1. Члени екіпажів суден обох договірних сторін повинні мати при перетині кордону закордонний документ.

2. На вантажних і пасажирських суднах разом з членами екіпажів можуть в'їжджати і виїжджати їх дружини та не перебуваючі в шлюбі неповнолітні діти, якщо вони мають згаданий у пункті 1 документ і візу. Діти віком до 16 років можуть бути занесені в закордонний документ одного з батьків.

3. На ділянках Дунаю обох договірних сторін члени екіпажів суден для перетину кордону і для перебування на борту, а також на території розташованих на Дунаї портів не повинні мати візи, якщо вони мають посвідчення дунайського річковика чи паспорт моряка і якщо вони занесені до списку членів екіпажу.

4. Всі особи, що знаходяться на борту судна, перелічені в пунктах 1 - 3, повинні бути внесені до списку членів екіпажу.