Кабінет Міністрів України та Уряд Королівства Швеція, надалі Договірні Сторони,

бажаючи сприяти в інтересах економічних відносин розвитку перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом між обома країнами,

домовились про таке:

Положення цієї Угоди застосовуватимуться при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільними транспортними засобами за наймом, або за плату, або за власний рахунок між територіями Договірних Сторін і транзитом через їхні території. Ці положення також застосовуються при перевезеннях пасажирів і вантажів між двома пунктами однієї Договірної Сторони (каботаж), а також між однією з Договірних Сторін і третьою країною транспортними засобами, які зареєстровані на території іншої Договірної Сторони.

З метою цієї Угоди:

1. Термін "перевізник" означатиме фізичну або юридичну особу, яка в одній з Договірних Сторін уповноважена відповідно до національного законодавства і правил здійснювати міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за наймом, або за плату, або за власний рахунок.

2. Термін "пасажирський транспортний засіб" означатиме будь-який транспортний засіб з силовим агрегатом, зареєстрований в одній з Договірних Сторін, і який має понад 9 місць для сидіння, включаючи місце водія.

3. Термін "вантажний транспортний засіб" означатиме будь-який транспортний засіб з силовим агрегатом, зареєстрований в одній з Договірних Сторін, який за своєю конструкцією призначений для використання і використовується для автомобільних перевезень вантажів. Цей термін поширюється також на причеп (незалежно від країни його реєстрації), який приєднаний до вантажного транспортного засобу і напівпричеп (незалежно від країни його реєстрації), який транспортується тягачем.

4. "Регулярні пасажирські перевезення" означатимуть перевезення пасажирів з визначеною частотою за визначеним маршрутом, при яких пасажири можуть здійснювати посадку в транспортний засіб і висадку з нього на визначених пунктах посадки/висадки.

Всі пасажирські перевезення, що виконуються пасажирськими транспортними засобами, зареєстрованими в одній з Договірних Сторін, між обома країнами і транзитом через їхні території, за винятком зазначених в статті 6, виконуються на основі дозволів.

1. Регулярні перевезення між двома країнами або транзитом через їхні території здійснюються за попереднім узгодженням між компетентними органами Договірних Сторін.

2. Кожний компетентний орган видаватиме дозвіл на ту частку маршруту, яка проходить через територію його країни.

3. Компетентні органи спільно визначатимуть умови такого дозволу, а саме, - термін його дії, періодичність перевезень, розклад руху і сумарні тарифи, рівно як і інші деталі, необхідні для налагодженого і ефективного виконання регулярних перевезень.

4. Заявка на дозвіл повинна надсилатись до компетентного органу країни реєстрації транспортного засобу, який має право прийняти її або ні. Якщо заперечень проти заявки не було, цей компетентний орган повинен відправити її компетентному органу іншої Договірної Сторони.

5. Заявка повинна подаватися з документами, які містять всю необхідну інформацію (запропонований розклад руху, тарифи і маршрут, період здійснення перевезень протягом року та заплановану дату початку перевезень). Компетентні органи можуть зажадати надання будь-якої іншої інформації, яку вони вважають необхідною.

Нерегулярні пасажирські перевезення пасажирськими транспортними засобами між обома країнами або транзитом через їхні території, за винятком перевезень, наведених в статті 6 цієї Угоди, потребують дозволів.

Процедура обміну заявками і отримання дозволів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень встановлюватиметься Змішаною Комісією.

1. Дозволів не потрібно для виконання нерегулярних перевезень і пасажирів пасажирськими транспортними засобами у випадках, коли група пасажирів того самого складу перевозиться тим самим пасажирським транспортним засобом протягом всієї поїздки:

а) якщо ця поїздка починається і закінчується на території тієї Договірної Сторони, де зареєстровано пасажирський транспортний засіб; або

б) якщо ця поїздка починається на території Договірної Сторони, де зареєстровано пасажирський транспортний засіб, і закінчується на території іншої Договірної Сторони, за умови, що транспортний засіб залишає цю територію порожнім.

в) якщо транспортний засіб прямує порожнім на територію іншої Договірної Сторони з метою перевезення групи пасажирів, яка раніше була відвезена туди, для її повернення у країну реєстрації транспортного засобу.

2. Дозволу не потрібно при заміні несправного пасажирського транспортного засобу іншим.

3. При виконанні перевезень, передбачених пунктом 1 цієї статті, водій пасажирського транспортного засобу повинен мати список пасажирів.

4. При виконанні перевезень, які не потребують дозволів, перевізники Договірних Сторін повинні виконувати мінімальний обсяг вимог щодо охорони навколишнього середовища, який буде визначено Змішаною Комісією.

1. Перевезення вантажів, відповідно до цієї Угоди, за винятком перевезень, зазначених в статті 8 цієї Угоди, здійснюватимуться вантажними транспортними засобами на основі дозволів, які видані компетентними органами Договірних Сторін.

При виконанні таких перевезень між територіями або транзитом через території країн Договірних Сторін, перевізники обох Договірних Сторін повинні виконувати мінімальний обсяг вимог щодо охорони навколишнього середовища.

2. Обсяг вимог щодо охорони навколишнього середовища, а також вид і квота дозволів визначатиметься Змішаною Комісією.

3. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному взаємно узгоджену на основі паритету кількість бланків дозволів на перевезення вантажів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис компетентного органу, який видав дозвіл.

1. Дозволів не потрібно для:

а) перевезення експонатів і обладнання, призначених для ярмарок і виставок або якщо перевезення не переслідують комерційну мету;

б) перевезення з некомерційною метою майна, інвентарю, тварин, призначених для проведення спортивних, театральних, музичних, циркових вистав, ярмарок, кінозйомок, радіо- і телевізійних передач, а також в зворотному напрямку;

в) перевезення тіл або праху померлих;

г) перевезення пошти;

д) перевезення пошкоджених транспортних засобів;

є) перевезення бджіл і мальків риб;

ж) перевезень гуманітарної допомоги, медикаментів і медичного обладнання необхідного для надання екстреної допомоги при стихійних лихах;

з) перевезень вантажів транспортними засобами, загальна вага яких разом з причепом не перевищує 6 тонн, або допустима вантажопідйомність, включаючи причеп, не перевищує 3.5 тонни.

Дозволів також не потрібно для проїзду автомобілів технічної допомоги.

2. Винятки, передбачені підпунктами "а" і "б" пункту 1 цієї статті, дійсні тільки в тому випадку, коли вантаж підлягає поверненню до країни реєстрації вантажного транспортного засобу, або якщо він перевозиться на територію третьої країни.

3. У випадку перевезень, згаданих в пункті 1 цієї статті, водій транспортного засобу повинен мати документи, що чітко підтверджують належність перевезення до одного з вищезгаданих видів.

1. Кожна Договірна Сторона зобов'язується не застосовувати до транспортних засобів, зареєстрованих на території іншої Договірної Сторони, вимоги щодо їх ваги і габаритів, більш обмежуючі, ніж ті, що застосовуються до транспортних засобів, зареєстрованих на своїй власній території.