- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
УГОДА
між Україною та Республікою Білорусь про взаємне забезпечення захисту державних секретів
( Сканована копія )
Україна і Республіка Білорусь, далі - Сторони,
в інтересах взаємного забезпечення захисту відомостей, що складають державні секрети України або Республіки Білорусь, які передаються та одержуються в процесі двостороннього співробітництва,
виходячи з прагнення зміцнювати традиційні дружні стосунки і розвивати взаємовигідне співробітництво,
приймаючи до уваги взаємну заінтересованість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,
погодилися про таке:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди вживаються такі терміни:
"державні секрети" - відомості, віднесені відповідно до законодавства України або Республіки Білорусь до державної таємниці, передані один одному і (або) отримані в процесі двостороннього співробітництва;
"захист державних секретів" - прийняття Сторонами відповідно до національного законодавства і цієї Угоди правових, адміністративних, організаційних, інженерно-технічних та інших заходів щодо недопущення несанкціонованого поширення державних секретів та щодо збереження їх носіїв;
"носії державних секретів" - матеріальні об'єкти, у тому числі фізичні поля, в яких державні секрети знаходять своє відображення у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів;
"несанкціоноване поширення державних секретів" - розголошення державних секретів або порушення встановленого національним законодавством відповідної Сторони та цією Угодою порядку їх поширення, внаслідок чого вони стали відомі особам, що не мають доступу до них;
"гриф секретності" - реквізит, який свідчить про ступінь секретності відомостей, що містяться на носії державних секретів, та проставляється на самому носії або на супровідному документі;
"організація Сторони" - юридична особа, що залучається до виконання секретного замовлення або іншим законним образом стала власником державних секретів.
Стаття 2. Предмет Угоди
Предметом цієї Угоди є взаємне забезпечення Сторонами захисту державних секретів.
Стаття 3. Уповноважені органи
Уповноваженими органами щодо реалізації цієї Угоди є:
в Україні - Служба безпеки України,
у Республіці Білорусь - Комітет державної безпеки.
Взаємодія організацій Сторін при розміщенні секретного замовлення здійснюється за узгодженням з уповноваженими органами Сторін.
Взаємодія організацій Сторін у ході виконання секретного замовлення здійснюється ними безпосередньо в порядку, передбаченому національним законодавством Сторін, і відповідним контрактом (договором), укладеним між ними.
Стаття 4. Грифи секретності
Ступінь секретності державних секретів і відповідний цьому ступеню гриф секретності для їх носіїв порівнюються таким чином:
в Україні |
російською мовою |
у Республіці Білорусь |
"Особливої важливості" |
"Особой важности" |
"Асаблівай важнасці" |
"Цілком таємно" |
"Совершенно секретно" |
"Зусім сакрэтна" |
"Таємно" |
"Секретно" |
"Сакрэтна" |
Стаття 5. Заходи щодо захисту державних секретів
Віднесення відомостей до державних секретів, визначення ступеня їх секретності, допуск і доступ до державних секретів здійснюється Сторонами відповідно до національного законодавства.
Сторони з метою забезпечення захисту отриманих ними державних секретів:
застосовують заходи захисту, що здійснюються ними по відношенню до власних державних секретів відповідного ступеня секретності та їх носіїв;
використовують державні секрети винятково з метою, передбаченою при їх передачі;
здійснюють передачу третій стороні державних секретів лише за письмовою згодою Сторони, що їх надала.
Сторони забезпечують на своїй території проведення необхідних інспекційних перевірок дотримання правил захисту державних секретів.
Стаття 6. Поводження з державними секретами
Сторона, що одержала державні секрети, не може змінити ступінь їх секретності і відповідний гриф секретності на їх носіях без письмової згоди Сторони, що надала державні секрети.
У випадку, якщо державні секрети переносяться або копіюються на інший носій, на нього наноситься гриф секретності, що відповідає грифу секретності оригіналу.
Ступінь секретності державних секретів, створених однією Стороною на основі державних секретів, переданих іншою Стороною, не може бути нижчим ніж ступінь секретності переданих державних секретів.
Про рішення змінити або зняти гриф секретності з переданого носія державних секретів Сторона протягом десяти днів з моменту його прийняття письмово повідомляє про це іншу Сторону.
Носії державних секретів за погодженням Сторін повертаються Стороні, що їх передала, або знищуються при дотриманні національного законодавства тієї Сторони, на території якої ці носії знаходяться, способом, що гарантує невідтворення державних секретів. Факт знищення носіїв державних секретів документується відповідно до національного законодавства Сторони, що здійснила знищення цих носіїв, і копія відповідного документа передається іншій Стороні.
Стаття 7. Дії Сторін при несанкціонованому поширенні державних секретів
................Перейти до повного тексту