Україна і Туркменістан, далі - Договірні Сторони,

виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,

ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в області кримінального права,

враховуючи те, що відбування засудженими покарання в державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню цілей виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя в суспільстві,

керуючись принципами гуманізму і поваги прав людини,

домовилися про таке:

Для цілей даного Договору нижченаведені терміни означають:

"держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої винесено вирок про засудження особи до покарання у виді позбавлення волі;

"держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, яка засуджена до позбавлення волі і є її громадянином;

"засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;

"близькі родичі" - особи, що перебувають у спорідненні:

для України: мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і баба, усиновителі, усиновлені;

для Туркменістану: батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, онуки, дід, бабка, усиновителі, усиновлені;

"законні представники" - особи, визнані такими в порядку, установленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

"центральні органи" - органи Договірних Сторін, що приймають рішення про передачу засуджених:

для України: Міністерство юстиції України,

для Туркменістану: Генеральна прокуратура Туркменістану;

"компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які виконують рішення про передачу засуджених.

1. Договірні Сторони зобов'язуються відповідно до умов даного Договору передавати на запит один одного засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і є громадянами іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

2. Запит про передачу засудженого може виходити як від держави винесення вироку, так і від держави виконання вироку.

З питань виконання даного Договору компетентні органи Договірних Сторін зносяться один з одним через центральні органи.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, є заява цієї особи або її близьких родичів, або її законного представника, направлена центральному органу кожної з Договірних Сторін.

1. Запит про передачу засудженого складається в письмовій формі, до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону, на підставі якого засуджено особу;

4) письмова заява засудженого або у випадках, передбачених підпунктом 3 пункту 1 статті 6 цього Договору, його законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і наявних у справі рішень вищестоящих судових органів, документів про набрання вироком законної сили;

6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, що залишається відбути;

7) документ про виконання додаткового покарання, якщо таке було призначено;

8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженого;

9) відомості про наявність матеріальної шкоди, завданої злочином, за який особу засуджено, і порядок її відшкодування.

Інші документи можуть додаватися за взаємною згодою компетентних органів.

2. Усі перелічені у пункті 1 цієї статті документи мають бути підписані уповноваженою на це особою і завірені гербовою печаткою.

1. Засуджений може бути переданий згідно з цим Договором за наступних умов:

1) якщо він є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набрав законної сили;

3) якщо на передачу згоден засуджений або, коли, беручи до уваги його вік, фізичний або психічний стан, одна з Договірних Сторін вважає це необхідним, законний представник засудженої особи;

4) якщо діяння, за яке був винесений вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку і тягне покарання у виді позбавлення волі;

5) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

2. Можливість передачі та її юридичні наслідки мають бути роз'яснені засудженому або його законному представнику посадовими особами компетентних органів держави винесення вироку.

1. У передачі засудженого може бути відмовлено, якщо:

1) на момент одержання запиту про передачу строк позбавлення волі, що залишається відбути засудженому, складає менш як шість місяців;

2) якщо не відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином;

3) запитуюча Договірна Сторона не виконала належним чином вимоги статті 5 цього Договору;

4) не дотримано умов, перелічених в пункті 1 статті 6 цього Договору.

2. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженого, навіть якщо йому залишається відбувати покарання строком менш як шість місяців або якщо матеріальну шкоду, завдану злочином, відшкодовано не в повному обсязі.

1. Рішення за отриманим запитом про згоду або відмову в передачі приймається центральним органом Договірної Сторони не пізніше місячного строку з дня одержання документів, перелічених у пункті 1 статті 5 цього Договору. Про прийняте рішення в письмовій формі повідомляється особі, щодо якої направлено запит, або особі, що звернулася з заявою про передачу.

2. Рішення про відмову в передачі засудженого має бути мотивованим.

1. Держава винесення вироку забезпечує, аби особа, що дає згоду на передачу відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 5 цього Договору, робила це добровільно і з повним розумінням правових наслідків такої згоди.