Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, в особі Його Високоповажності Валерія Кальченка, Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, та Організація Північноатлантичного договору (НАТО), в особі Його Високоповажності Хав'єра Солани, Генерального Секретаря НАТО, які надалі іменуються Сторонами,

Визнаючи зобов'язання, відображені в Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору, і надалі розширювати та зміцнювати обопільне співробітництво між Україною та НАТО, і зокрема, розвивати і зміцнювати співробітництво та консультації в галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф;

Прагнучи поглибити та розширити практичне співробітництво в рамках Ради Євроатлантичного Партнерства (РЄАП) задля поліпшення національних механізмів готовності до катастроф та розвивати, в довгостроковому плані, взаємосумісність національних структур з планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру під цивільним та демократичним контролем, щоб створити умови для проведення спільних операцій у галузі виявлення, запобігання, управління та ліквідації наслідків катастроф;

Ґрунтуючись на інтересі України та її участі у заходах з НАТО в плануванні при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, шляхом партнерства заради миру, як це вказано в індивідуальній програмі партнерства України;

Підкреслюючи важливість співробітництва в плануванні при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, включаючи взаємодопомогу та спільні навчання, як засіб підсилення регіональної самодостатності щодо управління кризами цивільного характеру;

Визначаючи роль Організації Об'єднаних Націй в координації міжнародних операцій з надання допомоги при катастрофах та підтримуючи Резолюцію Генеральної Асамблеї Об'єднаних Націй 46/182 "Зміцнення координації гуманітарної допомоги надзвичайного характеру Об'єднаними Націями", а також Проект Організації Об'єднаних Націй "Про використання військових та цивільних оборонних засобів у наданні допомоги при катастрофах" (UN projekt DPR 213/3 MCDA);

Враховуючи рекомендації країнам та Головному комітету з планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру і підпорядкованим йому плануючим бюро та комітетам, як зазначено в "Настановах міністрів щодо діяльності у галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру на 1997 - 1998 роки" (NACC/PFP(C)D(96)1), спрямованих на покращання можливостей захисту сучасних суспільств від наслідків надзвичайних ситуацій,

Беручи до уваги принципи і домовленості "Політики НАТО щодо співробітництва задля підтримки на випадок катастроф у мирний час" (NACC/PFP(C)D (95)2); та роль Комітету НАТО з цивільного захисту як центрального органу для всіх країн НАТО та партнерів щодо планування до катастроф та аналізу після них,

домовились про таке:

1.1. Відповідно до особливого партнерства, про яке домовлено між Україною і НАТО на Мадридському саміті, Сторони працюватимуть разом у галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру і готовності до катастроф.

1.2. Співробітництво між Сторонами розвиватиметься з урахуванням існуючої політики та домовленостей про планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру, схвалених Північноатлантичною Радою та Радою Євроатлантичного партнерства, і не дублюватимуть та не суперечитимуть їм.

1.3. Керівним принципом буде те, що співробітництво буде спрямоване на ті сфери, де практичне співробітництво є доцільним і можливим, а також на спеціальну експертизу та ресурси, що доповнюватимуть існуючі домовленості та слугуватимуть внеском до особливого партнерства Україна - НАТО та розширеного Євроатлантичного партнерства.

З метою розширення та поглиблення можливостей у галузі готовності до катастроф, співробітництво між Сторонами, зокрема, буде зосереджено на наступних сферах взаємного інтересу:

(a) Обмін інформацією, експертизою та досвідом, шляхом семінарів, практикумів, пілотних проектів щодо оцінки ризику, планування на випадок надзвичайних ситуацій, запобігання катастрофам, аналізу після катастроф, а також готовності та управління катастрофами взагалі;

(b) Планування на підтримку управління катастрофами, включаючи удосконалення можливостей регіонального реагування та взаємосумісності при ліквідації наслідків катастроф, зокрема, гасіння великих пожеж на нафтових або газових свердловинах та трубопроводах;

(c) Враховуючи можливості України у галузі транспортної авіації, розглядати плани з транспортної підтримки при управлінні катастрофами, з особливою увагою на підсилення домовленостей щодо аеромедичної евакуації, з подальшим розглядом загальної концепції та принципів, дійсних для Альянсу та країн-партнерів (наприклад, взаємосумісність обладнання, особистого складу та підготовки);