- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про заохочення та взаємний захист інвестицій
( Угоду ратифіковано Законом
N 109-IV від 11.07.2002 )
Дата підписання: Дата набрання чинності для України: | 24.12.2001 28.04.2009 |
УРЯД УКРАЇНИ ТА УРЯД КОРОЛІВСТВА МАРОККО, далі - "Договірні Сторони",
- бажаючи розвивати та поглиблювати довгострокове економічне та промислове співробітництво, зокрема щодо створення сприятливих умов для інвестицій інвесторів однієї з Договірних Сторін на території іншої Договірної Сторони;
- усвідомлюючи необхідність захисту інвестицій інвесторів обох Договірних Сторін та стимулювання надходження інвестицій та ділових ініціатив для цілей економічного процвітання Договірних Сторін;
ДОМОВИЛИСЬ ПРО ТАКЕ:
Стаття 1
Визначення
Для цілей цієї Угоди:
1. Термін "інвестиція" означає будь-яку частину капіталу та будь-який прямий або непрямий внесок, які здійснюються інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони відповідно до законодавства останньої, зокрема, але не виключно:
a) власність у вигляді рухомого та нерухомого майна, а також всі інші речові права, такі як іпотеки та застави, речове забезпечення виконання зобов'язань, право користування та подібні права;
b) акції, цінні папери та всі інші форми участі у прибутках підприємства;
c) грошові боргові зобов'язання та права на всі інші виплати, що мають економічну цінність;
d) права на інтелектуальну та промислову власність, у тому числі авторські та патентні права, права на торгові марки, комерційні назви, технічні креслення, технології та ноу-хау;
e) концесії у публічному праві, що надаються за законодавством або контрактом, включаючи дозволи на пошук, видобування або користування природними ресурсами.
Будь-яка зміна юридичної процедури, за якою були інвестовані або реінвестовані активи або капітали, не впливає на їхній характер "інвестиції" за цією Угодою.
Ці інвестиції мають здійснюватися згідно з чинним законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони здійснюються.
Якщо інвестиція здійснюється інвестором за посередництва будь-якої з організацій, перелічених нижче у підпункті c) пункту 2, у капіталі якої він має частку, такий інвестор користується пільгами, що їх передбачає ця Угода, відповідно до такої непрямої участі, однак за умови, що він не має таких пільг у разі, якщо він посилається на механізм вирішення спорів, передбачений іншою угодою про захист іноземних інвестицій, укладеною Договірною Стороною, на території якої здійснюється інвестиція.
2. Термін "інвестор" означає:
a) будь-яку фізичну особу, що має українське або марокканське громадянство згідно з законодавством України або Марокко відповідно та здійснює інвестицію на території іншої Договірної Сторони;
b) будь-яку юридичну особу, яка має місцезнаходження на території України або Королівства Марокко, утворена згідно з законодавством України або Королівства Марокко відповідно та здійснює інвестицію на території іншої Договірної Сторони;
c) юридичні особи, утворені згідно з законодавством будь-якої країни, які прямо або опосередковано контролюються громадянами цієї Договірної Сторони або юридичними особами, які мають місцезнаходження та в той же час здійснюють реальну економічну діяльність на території цієї Договірної Сторони; очевидно, що здійснення контролю вимагає значної частки у власності.
3. Термін "доходи" означає вільні від податків суми, що їх приносять інвестиції, такі як прибутки, дивіденди, відсотки, збори або інший законний доход.
4. Термін "територія" означає:
a) для Королівства Марокко: територію Королівства Марокко, включаючи будь-яку морську зону, розташовану за межами територіальних вод Королівства Марокко, яка була або могла б бути в подальшому визначена Королівством Марокко, відповідно до міжнародного права, як зона, в межах якої можуть здійснюватися права Королівства Марокко щодо морського дна та морських надр, а також щодо природних ресурсів.
b) для України: територію під суверенітетом України, а також море та морські зони, щодо яких відповідно до міжнародного права Україна здійснює суверенітет, суверенні права або юрисдикцію.
Стаття 2
Заохочення та захист інвестицій
1. Кожна Договірна Сторона заохочує інвестиції, які здійснюють на її території інвестори іншої Договірної Сторони, та приймає такі інвестиції згідно зі своїм законодавством.
Розширення, зміна або перетворення інвестиції, що здійснюються відповідно до чинного законодавства держави, що приймає, вважаються новою інвестицією.
2. Щодо інвестицій, які здійснюються інвесторами однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони, остання забезпечує режим справедливого поводження, а також повний захист та безпеку, не виключаючи заходів, що є нагально необхідними для підтримання громадського порядку. Кожна Договірна Сторона зобов'язується забезпечити, щоб невиправдані або дискримінаційні заходи не перешкоджали управлінню, утриманню, використанню або передачі інвестицій іншої Договірної Сторони на її території.
Доходи від інвестиції, у разі їх реінвестування відповідно до законодавства однієї з Договірних Сторін, користуються таким же захистом, що й первинна інвестиція.
Стаття 3
Режим поводження з інвестиціями
1. Кожна Договірна Сторона забезпечує на своїй території режим справедливого поводження з інвестиціями іншої Договірної Сторони, який є не менш сприятливим, ніж режим, який надається нею інвестиціям її власних інвесторів або інвестиціям у режимі найбільшого сприяння, якщо останній є більш сприятливим.
Кожна Договірна Сторона на своїй території забезпечує інвесторам іншої Договірної Сторони у діяльності, пов'язаній з їхніми інвестиціями, таке ставлення, що є не менш сприятливим, ніж те, яким користуються її власні інвестори або інвестори у режимі найбільшого сприяння, при цьому забезпечується ставлення, що є найбільш сприятливим.
2. Режим найбільшого сприяння не застосовується щодо привілеїв, які надаються однією Договірною Стороною інвесторам третьої держави на підставі її участі або залучення до участі в зоні вільної торгівлі, економічному або митному союзі, спільному ринку або будь-якій іншій формі регіональної економічної організації, або в подібній міжнародній фіскальній угоді або конвенції, яка має на меті уникнення подвійного оподаткування, або у будь-якій іншій конвенції у галузі оподаткування.
Стаття 4
Експропріація та відшкодування
1. Заходи з націоналізації та експропріації або будь-які інші заходи такого ж характеру або ті, що мають такі ж наслідки, які можуть бути вжиті органами однієї Договірної Сторони по відношенню до інвестицій, здійснених інвесторами іншої Договірної Сторони, не повинні бути дискримінаційними та не повинні вживатися з будь-яких інших причин, крім суспільно корисних.
2. Договірна Сторона, яка вжила таких заходів без невиправданої затримки, виплачує правомочній особі справедливе відшкодування, сума якого відповідає вартості цієї інвестиції за угодою, напередодні дня, коли вжиті або оприлюднені такі заходи.
3. Умови встановлення та виплати відшкодування повинні визначатися якнайшвидше, щонайпізніше під час експропріації. У разі несвоєчасної виплати відшкодування, починаючи з дня, коли відшкодування підлягає виплаті, на його суму нараховуються відсотки за умовами угоди. Відшкодування виплачується інвесторам у конвертованій та вільно переказуваній валюті.
4. Заінтересований інвестор згідно з законодавством Договірної Сторони, яка вдалася до експропріації, має право на швидкий розгляд судовими органами цієї Договірної Сторони законності адміністративної процедури експропріації та проведення оцінки інвестиції.
Стаття 5
Відшкодування збитків
Інвесторам Договірної Сторони, інвестиціям якої завдано шкоди або збитків внаслідок війни або будь-якого іншого збройного конфлікту, революції, надзвичайного стану в державі, заколоту, повстання або будь-якого іншого подібного стану на території іншої Договірної Сторони, остання забезпечує недискримінаційне ставлення, яке є принаймні рівним тому ставленню, яке вона забезпечує своїм власним інвесторам або інвесторам у режимі найбільшого сприяння у тому, що стосується реституцій, відшкодування, компенсацій, тощо, при цьому застосовується ставлення, що є найбільш сприятливим.
Стаття 6
Перекази
1. Кожна Договірна Сторона, на території якої інвесторами іншої Договірної Сторони були здійснені інвестиції, після погашення фіскальних зобов'язань гарантує цим інвесторам вільний переказ у конвертовану валюту ліквідних активів, що відносяться до інвестиції, зокрема, але не виключно:
................Перейти до повного тексту