Дата підписання: 13 квітня 1991 р.

Набуття чинності: 13 квітня 1991 р.

12 - 14 квітня 1991 р. Генеральний директор ЮНЕСКО Федеріко Майор побував з візитом в Українській Радянській Соціалістичній Республіці.

Він мав бесіди з Головою Верховної Ради УРСР Л. М. Кравчуком, Першим заступником Голови Ради Міністрів УРСР К. І. Масиком, Головою Комісії УРСР в справах ЮНЕСКО, Міністром закордонних справ УРСР А. М. Зленком, Віце-Президентом АН УРСР академіком АН УРСР В. Г. Бар'яхтаром, Міністром охорони здоров'я УРСР Ю. П. Спіженком, Головою Державного комітету УРСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Г. О. Готовчицем, Головою Комісії Верховної Ради УРСР з питань чорнобильської катастрофи В. О. Яворівським, Головою Національної комісії радіаційного захисту України академіком Д. М. Гродзинським та іншими офіційними особами.

Генеральний директор ЮНЕСКО відвідав зону Чорнобильської атомної електростанції та ряд розташованих у ній об'єктів, ознайомився з ходом робіт по ліквідації наслідків аварії, з умовами життя переселенців із забруднених районів. У рамках візиту відбулась церемонія вручення сертифікатів про занесення видатних архітектурно-культурних пам'яток України - Софійського собору і Києво-Печерської лаври - до Списку всесвітньої спадщини.

Ф. Майор мав зустрічі з представниками радянських і зарубіжних засобів масової інформації.

Під час візиту офіційні представники Української РСР і Генеральний директор ЮНЕСКО обговорили становище в Організації і навколо неї, обмінялися думками щодо подальшої активізації участі республіки в її діяльності. З боку УРСР була висловлена підтримка зусиллям Генерального директора по відновленню універсальності ЮНЕСКО, підвищенню ефективності її роботи на основі домовленостей, закріплених у третьому Середньостроковому плані (1990 - 1995 рр.). У цьому контексті, на думку Української РСР, особливої важливості набувають завдання повноцінного завершення поточної дворічної Програми і сформування змістовної і збалансованої Програми і бюджету Організації на 1992 - 1993 рр., які враховували б інтереси всіх країн-членів.

Українська РСР відзначила, що важливим фактором у перебудові ЮНЕСКО, яка відбувається зараз, має стати зміцнення ролі Виконавчої Ради, підвищення її ефективності, що, безсумнівно, поглибить здатність Організації адекватно відповідати на виклики часу. Цей процес має доповнюватися вдосконаленням управлінської та фінансово-бюджетної політики і процедур, політики персоналу.

Сторони домовились співпрацювати у цьому напрямі. Вони досягли взаєморозуміння в тому, що Організація приділятиме увагу і вживатиме заходів щодо забезпечення повної представленості Української РСР у рамках належної їй квоти географічних посад. Республіка, в свою чергу, буде представляти в розпорядження ЮНЕСКО найбільш кваліфікованих та відданих справі міжнародного співробітництва фахівців.

Українська РСР підтвердила свою відданість благородним принципам і цілям ЮНЕСКО і прагнення сприяти зміцненню авторитету Організації, розширенню міжнародного співробітництва в рамках її програм.

Сторони домовилися поглиблювати взаємодію в сферах компетенції ЮНЕСКО з метою повнішого використання інтелектуального та наукового потенціалу республіки, виходячи з того, що:

1. Українська РСР надає великого значення програмам ЮНЕСКО в галузі освіти, насамперед таким напрямам, як комп'ютеризація освіти, перепідготовка кадрів, викладання іноземних і національних мов, інтернаціональне виховання молоді, і надаватиме ЮНЕСКО належну підтримку у реалізації відповідних проектів. УРСР підтримує ідею Генерального директора про створення "кафедр ЮНЕСКО" при університетах в галузях компетенції Організації і вживатиме заходів по її реалізації у своїх вищих учбових закладах.

Особливу важливість для республіки набувають нині питання екологічної освіти і виховання населення в дусі екологічної етики, налагодження загальнонаціональної системи такої освіти на всіх рівнях. На думку Української РСР, до цього освітнього напряму варто також включити питання педагогічної адаптації та психологічної реабілітації дітей, що зазнали і зазнають психологічного стресу в умовах антропогенних катастроф.

Сторони відзначають важливість активного залучення молоді до діяльності ЮНЕСКО і реалізації її благородних ідеалів. У зв'язку з цим Генеральний директор із задоволенням сприйняв повідомлення про створення Української асоціації клубів ЮНЕСКО як внесок республіки до подальшого розвитку цього міжнародного руху. Він привітав намір Української РСР провести Європейську зустріч представників клубів ЮНЕСКО у 1992 р. в Києві. Обидві Сторони приділятимуть увагу і надаватимуть необхідну підтримку проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Українська РСР повідомила про свій намір розширити мережу таких закладів в республіці.

2. Враховуючи важливість міжнародного наукового співробітництва, фундаментальне значення науки для вирішення глобальних проблем, які особливо загострюються зараз, Сторони підкреслили бажаність дальшого розширення співробітництва між Українською РСР та ЮНЕСКО в цій галузі. У зв'язку з цим особливо були відзначені перспективи участі спеціалістів республіки в діяльності ЮНЕСКО в галузі інформатики, насамперед з питань створення штучного інтелекту, розробки експертних систем підтримки прийняття рішень на різних рівнях, використання комп'ютерів в освітньому процесі, підготовки відповідних кадрів, особливо для країн, що розвиваються. Генеральний директор ЮНЕСКО розгляне можливість надання Центру підготовки спеціалістів в галузі інформатики Інституту кібернетики АН УРСР статусу Постійно діючих курсів ЮНЕСКО.

З боку Української РСР підтверджено готовність взяти активну участь у дальшому розвитку міжнародного співробітництва в галузі біологічних наук, зокрема біотехнології, кріобіології, генетичної інженерії, мікробіології, дослідженнях геному людини. В ЮНЕСКО з належною увагою буде вивчене питання про можливість включення до програми роботи Організації ініціативи УРСР щодо створення міжнародного проекту "Шлях Вавілова", який передбачає організацію міжнародних експедицій у центри генетичної різноманітності рослин з метою добору вихідного ботанічного матеріалу, що становить інтерес для біотехнології.

Сторони вважають перспективним дальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі енергетики, нових і відновлюваних джерел енергії та енергозбереження. Українською РСР запропоновано вивчити питання щодо доцільності створення під егідою ЮНЕСКО міжнародної консультативної групи експертів з проблем нових і відновлюваних джерел енергії та енергозбереження з метою надання консультативної допомоги країнам, особливо тим, що розвиваються, у розробці національної політики в галузі енергетики. Спеціалісти УРСР візьмуть участь у розробці банку даних та довідника з питань енергетики.

ЮНЕСКО та Українська РСР підтвердили бажаність активізації міжнародного співробітництва у дослідженнях Світового океану. ЮНЕСКО, зокрема, сприятиме розробці та реалізації під егідою МОК міжнародної програми наукових досліджень та моніторингу Чорного моря, яка передбачатиме, зокрема, дослідження впливу аварії на Чорнобильській АЕС на екосистеми басейну в межах програми "ЮНЕСКО - Чорнобиль".

Українська РСР готова також розширити свій внесок у діяльність ЮНЕСКО у розробці проблем екологічної етики, дослідженні соціально-економічних наслідків та рисків впровадження нових технологій.

3. ЮНЕСКО і Українська РСР, підкресливши значення культури для розвитку сучасного суспільства, відзначили активну програмну діяльність ЮНЕСКО в цій галузі. Вони докладатимуть дальших зусиль для всілякого сприяння розвитку міжнародного співробітництва в рамках Всесвітнього десятиріччя розвитку культури.

Сторони, зокрема, відзначають важливість зміцнення міжнародного співробітництва в галузі збереження пам'яток матеріальної культури. У зв'язку з приєднанням Української РСР до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р. та включенням історико-архітектурних пам'яток українського народу - Софійського собору та Києво-Печерської лаври - до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде надавати, в міру своїх можливостей, підтримку у збереженні, популяризації і використанні цих пам'яток, а також доброзичливо розглядати заявки УРСР щодо внесення нових історичних об'єктів та природних місць до Списку всесвітньої спадщини відповідно до представленого ЮНЕСКО попереднього списку таких пам'яток.