- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
УГОДА
МІЖ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ПРО ВЗАЄМНУ ОХОРОНУ СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
|
Дата підписання: |
07.11.2003 |
|
Дата ратифікації Україною: |
22.10.2004 |
|
Дата набрання чинності для України: |
26.11.2004 |
Кабінет Міністрів України та Уряд Латвійської Республіки, далі - Сторони,
маючи намір забезпечити взаємну охорону всієї секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони і переданої до держави іншої Сторони,
керуючись прагненням встановити правила взаємної охорони секретної інформації, які повинні поширюватись на всі угоди про співробітництво, що укладаються між Сторонами, та контракти, що укладаються між юридичними особами держав Сторін, які передбачають обмін секретною інформацією,
ПОГОДИЛИСЯ ПРО ТАКЕ:
СТАТТЯ 1
ВИЗНАЧЕННЯ
1.1. Секретна інформація - інформація, документ або матеріал, що містить державну таємницю, зокрема військову, політичну, економічну, наукову, технічну або будь-яку іншу інформацію, що включена до переліку відомостей, що становлять державну таємницю, погодженого відповідно до національного законодавства держав Сторін, і втрата або несанкціоноване розкриття якої, може завдати шкоди національній безпеці, економічним або політичним інтересам держав Сторін.
1.2. Секретний документ - будь-який виріб, що містить секретну інформацію незалежно від його форми або фізичної характеристики.
1.3. Секретний матеріал - будь-яке обладнання або устаткування, зброя, виготовлена або в процесі виготовлення, і яке містить секретну інформацію.
1.4. Підрядчик - фізична або юридична особа, що наділена юридичними повноваженнями виконувати секретні контракти.
1.5. Секретний контракт - угода між двома або більше юридичними особами, що створює та визначає невід'ємні права та зобов'язання між ними, яка містить або включає секретну інформацію.
1.6. Уповноважений орган - заклад держави Сторони, функціонування якого пов'язано з використанням або охороною секретної інформації і який має право засекречувати і розсекречувати інформацію у відповідності до національного законодавства.
1.7. Компетентний орган - державний орган, який згідно з національним законодавством відповідає за охорону секретної інформації та за виконання цієї Угоди. Такі органи зазначені у статті 4 цієї Угоди.
1.8. Сторона-одержувач - Сторона, представлена компетентним органом або уповноваженим органом, до якої передається секретна інформація.
1.9. Сторона-джерело - Сторона, представлена компетентним органом або уповноваженим органом, яка передає секретну інформацію.
1.10. Третя сторона - міжнародна організація або третя держава, що не є Стороною за цією Угодою.
1.11. Принцип необхідності - означає, що доступ до секретної інформації може бути надано тільки особі, яка має підтверджену потребу ознайомлення на підставі її офіційних обов'язків, у межах яких інформація була надана Стороні-одержувачу.
СТАТТЯ 2
СТУПЕНІ ОБМЕЖЕННЯ ДОСТУПУ
Ступенями обмеження доступу та їх еквівалентами для Сторін є:
СТАТТЯ 3
ОХОРОНА СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
3.1. Доступ до секретної інформації обмежується за принципом необхідності колом осіб, яким надано допуск компетентним органом Сторони-одержувача згідно з її національним законодавством, який відповідає необхідному ступеню секретності інформації, до якої надається доступ.
3.2. Сторона-джерело забезпечує інформування Сторони-одержувача про:
3.2.1. Ступень секретності секретної інформації та будь-які умови надання або обмеження її використання, та про відповідні грифи секретності секретних документів та секретних матеріалів.
3.2.2. Будь-які наступні зміни ступенів секретності.
3.3. Сторона-одержувач повинна:
3.3.1. Відповідно до її національного законодавства забезпечувати такий самий рівень охорони секретної інформації, який прийнято Стороною-джерелом, відповідно до статті 2.
3.3.2. Забезпечувати незмінність ступенів секретності та не розсекречувати секретну інформацію без уповноваження на це в письмовій формі Стороною-джерелом.
СТАТТЯ 4
КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ
4.1. Компетентними органами держав Сторін є:
Для України:
- Служба безпеки України;
Для Латвійської Республіки:
- Бюро захисту Конституції.
4.2. Компетентні органи держав Сторін надають один одному свої офіційні реквізити.
4.3. З метою досягнення та підтримання порівняних режимів секретності, компетентні органи, за запитом, інформують один одного про вимоги режиму секретності, процедури та практику охорони секретної інформації в державі відповідної Сторони.
4.4. Компетентні органи держав Сторін можуть укладати виконавчі документи до цієї Угоди. За попередньою консультацією з компетентними органами своїх держав, іншим уповноваженим органам держав Сторін також дозволяється укладати виконавчі документи до цієї Угоди.
СТАТТЯ 5
ОБМЕЖЕННЯ НА ВИКОРИСТАННЯ ТА РОЗКРИТТЯ
5.1. Сторона-одержувач не повинна розкривати, використовувати, дозволяти розкриття або використання будь-якої секретної інформації Сторони-джерела без її письмової згоди.
5.2. Сторона-одержувач не передаватиме третій стороні будь-яку секретну інформацію, надану відповідно до положень цієї Угоди, та не оприлюднюватиме будь-яку секретну інформацію без попереднього письмового дозволу Сторони-джерела.
СТАТТЯ 6
ПЕРЕДАЧА СЕКРЕТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
................Перейти до повного тексту