Україна та Республіка Таджикистан, далі - "Договірні Сторони",

виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності та взаємної поваги;

ґрунтуючись на нормах міжнародного права та бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в сфері кримінального права,

враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя у суспільстві;

керуючись принципами гуманізму та поваги прав людини,

домовились про таке:

1. Для досягнення цілей цього Договору нижченаведені терміни означають:

1) "держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок про засудження особи до покарання у виді позбавлення волі;

2) "держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі, яка є її громадянином;

3) "засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;

4) "близькі родичі" - мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені;

5) "законні представники" - визнані такими в порядку, установленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

6) "центральні органи" - органи Договірних Сторін, які приймають рішення про передачу засуджених осіб:

для України: Міністерство юстиції України,

для Республіки Таджикистан: Генеральна прокуратура Республіки Таджикистан;

7) "компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які виконують рішення про передачу засуджених.

2. Виконання цього Договору здійснюється через центральні органи Договірних Сторін.

3. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін зносяться один з одним за дорученням своїх центральних органів.

1. Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього Договору передавати на запит одна одній засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої винесено вирок, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

3. Договірна Сторона, судом якої винесено вирок, може звернутися до Договірної Сторони, громадянином якої є засуджений, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, є заява цієї особи або її близьких родичів, або її законного представника, направлена центральному органу держави винесення вироку або держави виконання вироку.

1. Рішення про згоду або відмову в передачі за запитом, що надійшов, приймається центральним органом Договірної Сторони не пізніше місячного строку з дня отримання документів, перелічених у пункті 1 статті 8 цього Договору. Про прийняте рішення повідомляється в письмовій формі особі, стосовно якої направлено запит, та особі, яка звернулася з заявою про передачу, якщо така є.

2. Рішення про відмову в передачі засудженого має бути мотивованим.

1. Засуджена особа може бути передана відповідно до цього Договору за наявності таких умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набрав законної сили;

3) якщо в момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців;

4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, беручи до уваги її вік, фізичний або психічний стан, законний представник засудженої особи вважає це за необхідне;

5) якщо дія або бездіяльність, у зв'язку з якою було винесено вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку;

6) якщо відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином;

7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку дали згоду на передачу засудженої особи.

2. Посадові особи компетентних органів держави винесення вироку повинні роз'яснити засудженому та його законному представнику, якщо такий є, можливість передачі та її правові наслідки.

3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо їй залишається відбувати покарання менше ніж шість місяців або якщо матеріальна шкода, завдана злочином, відшкодована не в повному обсязі.

Передача засудженого не здійснюється, якщо:

1) не додержано умов, перелічених у статті 5 цього Договору;

2) покарання не може бути виконано Договірною Стороною, громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування за законодавством цієї Договірної Сторони;

3) за діяння, у зв'язку з яким винесено вирок у державі винесення вироку, на території держави виконання вироку він уже зазнав покарання або був виправданий чи звільнений від покарання, або кримінальну справу було закрито на законній підставі;

4) запитуюча Договірна Сторона належним чином не виконала вимоги статті 8 цього Договору.

Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:

1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян іншої Договірної Сторони, а також про їх місцезнаходження;

2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їхнім законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до центральних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявою про передачу в державу, громадянами якої є засуджені.

1. Запит про передачу засудженого складається центральним органом у письмовій формі.

2. Для розгляду питання про передачу держава винесення вироку надає такі документи та інформацію:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону, на підставі якого особу засуджено;

4) письмова заява засудженого або у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 1 статті 5 цього Договору, його законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і наявних у справі рішень вищестоящих судових органів, документів про набрання вироком законної сили;

6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню;

7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно було призначено;

8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженого;

9) відомості про наявність матеріальної шкоди та її відшкодування;

10) копії інших документів можуть додаватися лише за взаємною згодою центральних органів.

3. Держава виконання вироку направляє: