Україна та Республіка Панама (далі - Сторони),

бажаючи розвивати взаємне співробітництво у сфері кримінального судочинства на підставі правового інструменту, який би регулював надання правової допомоги в кримінальних справах з дотриманням вимог внутрішнього законодавства кожної Сторони,

домовилися про таке:

1. Сторони, відповідно до положень цього Договору та своїх законодавств, взаємно надають правову допомогу та найширше правове співробітництво у провадженні справ, які стосуються кримінально караних діянь, що на момент запиту про надання допомоги перебувають в юрисдикції компетентних органів запитуючої Сторони.

2. Цей Договір не поширюється на затримання, виконання вироків або правопорушення чи злочини військового характеру, що не є злочинами за загальним кримінальним правом.

3. Єдиною метою цього Договору є взаємне надання правової допомоги між компетентними органами Сторін, уповноваженими здійснювати кримінальне судочинство, але жодним чином його метою не є надання зазначеної допомоги ані приватним, ані третім особам, і він не був розроблений з цією метою.

Правова допомога охоплює виконання таких процесуальних дій, передбачених законодавством запитуваної Сторони, як допит потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та підсудних, свідків та експертів; проведення експертиз, огляду; передача речових доказів; вручення та пересилання на прохання іншої Сторони інформації про судимості; виконання інших процесуальних дій, передбачених законодавством Сторін.

1. Прохання та запити про надання допомоги передаються центральними органами двох Сторін і повертаються таким самим чином із долученням документів про їх виконання.

2. Центральними органами, уповноваженими виконувати цей Договір, є:

в Україні - Міністерство юстиції України щодо запитів судів і Генеральна прокуратура України щодо запитів органів досудового слідства,

у Республіці Панама - Міністерство правління та юстиції Республіки Панама (Державне управління з питань виконання договорів про взаємну правову допомогу та міжнародне співробітництво).

3. Центральні органи Сторін зносяться між собою безпосередньо або по дипломатичних каналах.

1. Центральний орган запитуваної Сторони може відхилити запит, якщо:

1) задоволення такого запиту зашкодить суверенітету, безпеці або суттєвим суспільним інтересам запитуваної Сторони;

2) запит стосується політичного злочину;

3) запитуваний доказ буде використаний для засудження особи за діяння, за яке вона вже була засуджена або виправдана судом у запитуючій Стороні;

4) існують обгрунтовані мотиви, які дають Центральному органу запитуваної Сторони підстави вважати, що задоволення цього клопотання сприятиме кримінальному переслідуванню або покаранню особи, стосовно якої направлено запит, за ознаками раси, віросповідання, національності чи політичних переконань;

5) запит не доводить, що існують достатні підстави вважати:

a) що вказаний у запиті злочин було скоєно і

b) що запитувана інформація має зв'язок із злочином і знаходиться на території запитуваної Сторони;

6) запит не відповідає положенням цього Договору;

7) діяння, що стало підставою для направлення запиту, не вважається злочином у запитуваній Стороні;

8) запит про надання допомоги стосується злочину, який розслідується в запитуваній Стороні, і надання допомоги може зашкодити такому розслідуванню.

2. Перш ніж відхилити будь-який запит відповідно до цієї статті, запитувана Сторона розглядає можливість надання такої допомоги на визначених нею умовах. Якщо запитуюча Сторона погоджується на ці умови, вона повинна їх дотримуватись.

3. Якщо запит заважатиме виконанню кримінально-процесуальних дій, які ще проваджуються у запитуваній Стороні, його виконання може бути відстрочено зазначеною Стороною або ж, після проведення консультацій із запитуючою Стороною, здійснюватися з дотриманням умов, визначених як необхідні запитуваною Стороною.

4. Запитувана Сторона якнайшвидше повідомляє запитуючу Сторону про причини відмови або перенесення виконання запиту.

5. Усі запити, складені на підставі цього Договору, виконуються відповідно до його положень та згідно з обмеженнями, встановленими законодавством запитуваної Сторони. Порядок виконання, вказаний у запиті, дотримується, за винятком випадків, коли це заборонено законодавством запитуваної Сторони.

1. Запитувана Сторона може відстрочити передачу запитуваних предметів, матеріалів справи або документів, якщо вони необхідні в зв'язку з незакінченим провадженням у кримінальній справі.

2. Предмети, а також оригінали справ і документів, передані на виконання запиту про надання допомоги, якнайшвидше повертаються запитуючою Стороною запитуваній Стороні, за винятком, коли остання відмовляється від такого повернення.

1. На чітко висловлене прохання запитуючої Сторони, запитувана Сторона повідомляє їй дату й місце виконання запиту про надання допомоги.

2. Представники однієї зі Сторін, за погодженням з іншою Стороною, можуть бути присутні при виконанні запитів про надання правової допомоги на території іншої Сторони з дотриманням вимог законодавства запитуваної Сторони.

1. Запитувана Сторона здійснює вручення судових рішень або інших процесуальних документів, отриманих з цією метою від запитуючої Сторони. Таке вручення може здійснюватись шляхом простої передачі рішення або іншого документа адресатові. На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона здійснює вручення в порядку, встановленому її законодавством для аналогічних вручень, або іншим особливим способом, сумісним з її законодавством.

2. Доказом вручення є повідомлення про отримання, де вказана дата та є підпис одержувача, або заява компетентного органу запитуваної Сторони, якою підтверджується факт, форма, дата вручення. Будь-який з цих документів якнайшвидше передається запитуючій Стороні.

3. Якщо вручення не відбулось, запитувана Сторона невідкладно повідомляє запитуючій Стороні про причини.

4. Повістка про явку, направлена обвинуваченому, який перебуває на території однієї зі Сторін, повинна вручатись не менше ніж за 40 днів до дати призначеної явки. З цією метою запитуюча Сторона повинна завчасно направити свій запит запитуваній Стороні, щоби вона мала змогу дотриматись установленого 40-денного терміну.

1. Якщо запитувана Сторона вважає, що особиста присутність свідка або експерта в її компетентних органах конче потрібна, вона зазначає це у проханні про вручення судової повістки, і запитувана Сторона пропонує цьому свідку або експерту з'явитися до суду.

Запитувана Сторона інформує запитуючу Сторону про відповідь свідка або експерта.

2. У випадку, передбаченому в пункті 1 цієї статті, у проханні або в повістці зазначаються приблизна сума виплачуваних коштів і сума подорожніх витрат та добових, які мають бути відшкодовані.

1. Свідок або експерт незалежно від громадянства, який постає перед компетентними органами запитуючої Сторони за повісткою про виклик до суду, не може ні притягатися до відповідальності, ні утримуватися під вартою, ні підлягати будь-якому іншому обмеженню його особистої свободи на території цієї Сторони за діяння або обвинувальні вироки, які передували його від'їзду з території запитуваної Сторони.