Дата підписання: 09.04.2003

Дата ратифікації: 04.06.2004

Дата набуття чинності: 03.07.2004

Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Таджикистан, далі "Сторони",

виходячи з прагнення забезпечити охорону секретної інформації, обмін якою здійснюється в ході політичного, військового, економічного, науково-технічного або іншого співробітництва між Україною та Республікою Таджикистан, а також створеної в процесі такого співробітництва Сторін,

з огляду на взаємні інтереси Сторін у забезпеченні охорони секретної інформації, відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України та Республіки Таджикистан,

з огляду на взаємну заінтересованість у реалізації Угоди про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року,

погодилися про таке:

Для цілей цієї Угоди терміни, що використовуються в цій Угоді, означають таке:

"секретна інформація" - відомості, виражені в будь-якій формі, що захищаються відповідно до законодавства держав Сторін, передані в порядку, встановленому кожною із Сторін і цієї Угодою, а також створені в процесі співробітництва Сторін, несанкціоноване поширення яких може завдати шкоди безпеці й інтересам України та Республіки Таджикистан;

"носії секретної інформації" - матеріальні об'єкти, у тому числі фізичні поля, на/в яких секретна інформація, що захищається, відображена у вигляді символів, образів, сигналів, технічних рішень і процесів;

"ступінь секретності" - категорія, що характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї і рівень її охорони державами Сторін, на підставі якої проставляється гриф секретності;

"гриф секретності" - реквізит носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації, який проставляється на носії секретної інформації або зазначається у супровідній документації до нього;

"договір" - договір, угода або контракт, що укладається між уповноваженими органами держав Сторін, у рамках якого утворюється або передається секретна інформація;

"допуск до секретної інформації" - процедура оформлення права фізичних осіб на доступ до секретної інформації, а уповноважених органів - на проведення робіт із використанням такої інформації;

"доступ до секретної інформації" - надання дозволу фізичній або юридичній особі на ознайомлення із секретною інформацією;

"уповноважений орган" - державний орган або юридична особа, що уповноважені Сторонами передавати, одержувати, зберігати, захищати, використовувати передану або створену в процесі співробітництва Сторін секретну інформацію;

"компетентний орган" - державний орган, відповідальний за координацію діяльності по реалізації цієї Угоди при здійсненні міждержавного співробітництва.

Відповідно до законодавств держав Сторін ступені секретності порівнюватимуться наступним чином:

1. Відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України та Республіки Таджикистан Сторони зобов'язуються:

охороняти секретну інформацію, передану або створену в процесі співробітництва Сторін;

не змінювати гриф секретності, наданий уповноваженим органом держави Сторони, що здійснює передачу, без його письмової згоди;

у поводженні з отриманою секретною інформацією вживати таких же заходів охорони, що використовуються по відношенню до власної секретної інформації, ступені секретності якої порівняні відповідно до статті 2 цієї Угоди;

користуватися секретною інформацією, отриманою від уповноваженого органу держави іншої Сторони, винятково в передбачених при її передачі цілях;

не надавати третій стороні доступу до секретної інформації без попередньої письмової згоди Сторони, що її передала.

2. Доступ до секретної інформації дозволяється тільки особам, яким ознайомлення з даною інформацією необхідне для виконання службових обов'язків з метою, передбаченою при її передачі. Доступ до секретної інформації таким особам надається при наявності відповідного допуску.

3. У разі потреби, додаткові вимоги щодо охорони секретної інформації включаються в договори на визначений вид діяльності, у яких викладаються зобов'язання щодо поводження з секретною інформацією та заходи її охорони.

1. У разі наміру уповноваженого органу держави однієї Сторони передати секретну інформацію уповноваженому органу держави іншої Сторони, він попередньо запитує у компетентного органу держави своєї Сторони письмове підтвердження про те, що уповноважений орган держави іншої Сторони має відповідний допуск.

Компетентний орган держави однієї Сторони запитує у компетентного органу держави іншої Сторони письмове підтвердження наявності в уповноваженого органу держави іншої Сторони відповідного допуску, а також необхідних можливостей для забезпечення належної охорони секретної інформації.

2. Рішення про передачу конкретної секретної інформації приймається Сторонами в кожному окремому випадку відповідно до законів та інших нормативно-правових актів держав Сторін.

3. Передача секретної інформації з однієї держави до іншої здійснюється дипломатичними каналами, фельд'єгерською службою або іншими уповноваженими на те службами відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Сторони. Відповідний компетентний або уповноважений орган підтверджує одержання секретної інформації.

4. Для передачі носіїв секретної інформації значного обсягу відповідні компетентні органи держав Сторін у кожному окремому випадку встановлюють засоби транспортування, маршрут і форму супроводу.

Компетентні органи держав Сторін обмінюються інформацією про кожний такий випадок.

1. Уповноважений орган, відповідальний за одержання переданої секретної інформації, додатково позначає носії секретної інформації грифами секретності, порівнянними відповідно до статті 2 цієї Угоди.

Необхідність позначення грифами секретності також поширюється на носії секретної інформації, створеної в процесі співробітництва Сторін, у результаті перекладу, тиражування або розмноження.