13 березня 1991 року в Києві відбулася зустріч Голови Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки Л. М. Кравчука і Президента Турецької Республіки Т. Озала, який перебував з візитом в Українській РСР. В результаті переговорів, що відбулися, керівники двох Республік домовилися про таке.

Нагадуючи про Договір про дружбу і братерство між Україною і Туреччиною від 2 січня 1922 року, Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка заявляють про прагнення до розвитку відносин дружби, добросусідства та співробітництва, що відповідають їх взаємним інтересам і не спрямовані проти третіх сторін. Основою цих відносин у всіх галузях є цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, Хельсінкського Заключного акта та інших документів Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі. Обидві Республіки виходять з того, що всебічний розвиток мирних добросусідських українсько-турецьких відносин, що базуються на принципах міжнародного права, є конкретним внеском у будівництво загальноєвропейського дому.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка вітають зміцнення взаєморозуміння і довір'я в Європі і заявляють про бажання сприяти процесам зменшення воєнного протистояння, контролю над озброєннями і скорочення озброєнь під ефективним контролем, виключення назавжди воєнної небезпеки і загрози застосування сили із міждержавних відносин.

Українська Сторона інформувала про намір брати безпосередню рівноправну участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Турецька Сторона прийняла до уваги цей намір української Сторони.

Українська Радянська Соціалістична Республіка і Турецька Республіка заявляють про прагнення розвивати взаємовигідне співробітництво, зокрема в політичній, економічній, екологічній, науково-технічній, інформаційній, культурній, гуманітарній та інших сферах. Сторони обопільно визнають необхідність активізації двостороннього торгово-економічного співробітництва на принципах взаємної вигоди. Сторони відзначили важливість реалізації положень Протоколу між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Турецькою Республікою про розвиток торгово-економічних відносин, підписаного в Анкарі 24 листопада 1989 року. В цьому контексті Сторони домовилися налагодити і розвивати конкретні програми співробітництва в галузі виробництва сільськогосподарської продукції. Сторони обмінялися також думками щодо створення нової телекомунікаційної мережі в Україні з наданням пріоритету розвитку телефонної мережі.