Союз Радянських Соціалістичних Республік і Японія,

бажаючи співробітничати в зміцненні дружніх відносин і врегулювати консульські відносини між обома державами,

вирішили укласти Консульську Конвенцію і з цією метою призначили своїми Уповноваженими:

Союз Радянських Соціалістичних Республік - Андрія Андрійовича Громико, Міністра закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік,

Японія - Ецусабуро Сіїна, Міністра закордонних справ Японії,

які, після взаємного пред'явлення своїх повноважень, визнаних в належному порядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.

1. Термін "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство або консульське агентство репрезентованої держави.

2. Термін "консульська службова особа" означає всяку особу, якій доручено репрезентованою державою виконання консульських функцій і яка була призначена або про яку було повідомлено як про таку відповідно до статей 3 або 4. У визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для навчання консульській службі (стажисти).

3. Термін "глава консульства" означає консульську службову особу, яка є керівником консульства.

4. Термін "співробітник консульства" означає особу, яка не є консульською службовою особою і виконує в консульстві адміністративні або технічні обов'язки. Під терміном "співробітник консульства" розуміють також, за винятком пункту 2 статті 18, пункту 2 статті 23, пунктів 2 і 3 статті 25, шофери, прислуга, садівники та інші подібні особи, які виконують обов'язки по обслуговуванню консульства.

5. Термін "консульський округ" означає район, відведений консульству для виконання консульських функцій.

6. Термін "громадянин" щодо репрезентованої держави означає всіх фізичних осіб, які мають громадянство цієї держави, а також юридичних осіб, встановлених згідно з законами цієї держави.

7. Термін "судно" щодо репрезентованої держави означає будь-яке судно, зареєстроване в порту цієї держави. Проте в поняття "судно" не входять військові судна.

1. Репрезентована держава може заснувати консульство на території держави перебування тільки за згодою цієї держави.

2. Місцезнаходження консульства і межі його консульського округу призначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава запитує дипломатичним шляхом згоди держави перебування на таке призначення.

2. Перше ніж глава консульства приступить до виконання своїх обов'язків, репрезентована держава повинна надіслати дипломатичним шляхом державі перебування консульський патент, в якому зазначаються повне ім'я, прізвище і ранг даної особи, а також місцезнаходження консульства.

3. Держава перебування після одержання патенту, згаданого у пункті 2 цієї статті, в можливо короткий строк і безплатно видає главі консульства екзекватуру, що визнає його як такого. Держава перебування, коли це необхідно, до видачі екзекватури надає тимчасовий дозвіл.

1. Перше ніж консульська службова особа, яка не є главою консульства, приступить до виконання своїх обов'язків, репрезентована держава повинна надіслати дипломатичним шляхом державі перебування повідомлення про призначення, в якому зазначаються її повне ім'я, прізвище, посада і ранг.

2. Держава перебування після одержання повідомлення про призначення, згаданого у пункті 1 цієї статті, в можливо короткий строк і безплатно видає консульській службовій особі відповідний документ, який підтверджує її право здійснювати консульські функції.

Держава перебування негайно доводить до відома своїх компетентних органів повне ім'я і прізвище консульської службової особи.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.

Перше ніж співробітник консульства приступить до виконання своїх обов'язків, репрезентована держава повинна дипломатичним шляхом довести до відома держави перебування його повне ім'я, прізвище, громадянство і посаду.

В разі припинення діяльності консульської службової особи або співробітника консульства репрезентована держава повинна дипломатичним шляхом повідомити про це державу перебування.

Репрезентована держава не може призначити консульською службовою особою або співробітником консульства громадянина своєї держави, який вже знаходиться в державі перебування або направляється туди. Ця заборона не поширюється на співробітників дипломатичного представництва репрезентованої держави, а також консульських службових осіб і співробітників консульства, які виконують свої обов'язки в державі перебування.

Держава перебування може в усякий час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що консульська службова особа або співробітник консульства є неприйнятним. Після одержання такого повідомлення репрезентована держава повинна відкликати цю консульську службову особу або співробітника консульства, що є громадянином репрезентованої держави. Якщо співробітник консульства не є громадянином репрезентованої держави, то його діяльність має бути припинено.

Якщо репрезентована держава відмовиться виконати або не виконає протягом розумного строку це зобов'язання, держава перебування може відмовитися визнавати дану особу консульською службовою особою або співробітником консульства.

1. Якщо консульська службова особа внаслідок відсутності, хвороби, смерті або інших причин не може виконувати свої функції, репрезентована держава може, попередньо повідомивши державу перебування, тимчасово доручити виконання консульських функцій замість даної особи іншій консульській службовій особі, співробітникові консульства або співробітникові дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування, а також іншій особі з попереднім повідомленням і за згодою держави перебування. Особа, яка виконує функції замість консульської службової особи на підставі цього пункту, користується випливаючими з цієї Конвенції правами, привілеями та імунітетами, а також несе обов'язки, передбачені цією Конвенцією.

2. Положення цієї Конвенції застосовуються також до консульської діяльності, здійснюваної консульським відділом дипломатичного представництва репрезентованої держави. Співробітники дипломатичного представництва репрезентованої держави, яким доручено виконання консульських функцій і про що репрезентована держава повідомила державу перебування, користуються випливаючими з цієї Конвенції правами, привілеями та імунітетами, а також несуть обов'язки, передбачені цією Конвенцією.

3. За винятком випадків, передбачених у пункті 5 статті 36 цієї Конвенції, здійснення консульських функцій співробітниками дипломатичного представництва, зазначеними в пунктах 1 і 2 цієї статті, не зачіпає привілеїв та імунітетів, якими вони користуються як співробітники дипломатичного представництва.

Держава перебування надає всі можливості для того, щоб консульська службова особа могла виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цією Конвенцією і законодавством держави перебування.

1. Репрезентована держава, при умові додержання законодавства держави перебування, може придбавати у власність, володіти або орендувати в будь-якій формі, передбаченій законодавством держави перебування, земельні ділянки, будинки, частини будинків і підсобні приміщення, необхідні репрезентованій державі для розміщення приміщень консульства та житлових приміщень консульських службових осіб і співробітників консульства, які є громадянами репрезентованої держави.

2. Власті держави перебування в разі необхідності вживають заходів, що полегшують репрезентованій державі придбання земельної ділянки, будинків, частин будинків або підсобних приміщень для цілей, зазначених у пункті 1 цієї статті.

3. Розуміється, що репрезентована держава не звільняється від необхідності додержання правил по будівництву і міському плануванню або інших подібних правил, застосовуваних до відповідного району.

1. На будинку консульства може бути прикріплено державний герб репрезентованої держави і відповідне найменування консульства мовою репрезентованої держави. На будинку консульства може бути також вивішено прапор репрезентованої держави.

2. Глава консульства може прикріпляти державний герб репрезентованої держави і вивішувати прапор репрезентованої держави на своїй резиденції і на засобах пересування, які використовуються ним при виконанні службових обов'язків.

Будинки або частини будинків, використовувані виключно для цілей консульства, земельна ділянка, що обслуговує дані будинки або частини будинків, а також житлові приміщення консульських службових осіб - недоторканні.

Поліція та інші власті держави перебування не можуть вступати в зазначені будинки або частини будинків, або на земельну ділянку, а також в житлові приміщення консульських службових осіб без згоди глави консульства, призначеної ним особи або глави дипломатичного представництва репрезентованої держави.

Консульські архіви є недоторканними. Неслужбові папери не повинні зберігатися в консульських архівах.

1. Консульство має право зноситися з своїм урядом або з дипломатичним представництвом і консульствами репрезентованої держави в державі перебування або з іншими дипломатичними представництвами і консульствами репрезентованої держави. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, кур'єрами і офіціально опечатаними валізами (мішки, сумки та ін.), шифром і кодом. При користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті ж тарифи, що й до дипломатичного представництва репрезентованої держави.

2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, і офіціально опечатані валізи, які мають видимі зовнішні знаки, що вказують на їх офіціальний характер, є недоторканними і не підлягають контролю або затриманню з боку властей держави перебування.

3. Особи, зайняті як кур'єри перевезенням валіз, згаданих у пункті 2 цієї статті, користуються тими ж правами, привілеями та імунітетами, якими користуються дипломатичні кур'єри.

1. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування щодо службових дій.

2. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, а також члени їхніх сімей, що проживають разом з ними і є громадянами репрезентованої держави, користуються імунітетом від кримінальної юрисдикції держави перебування.

3. Репрезентована держава може відмовитись від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їхніх сімей, яким вони користуються на підставі положень пунктів 1 і 2 цієї статті. Відмовлення в усіх випадках має бути певно вираженим і про нього має бути повідомлено державу перебування в письмовій формі дипломатичним шляхом.

1. Консульська службова особа або співробітник консульства на просьбу судових чи адміністративних властей держави перебування без шкоди для положень пункту 3 цієї статті дає показання як свідок в цивільних і кримінальних справах. Проте вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу або співробітника консульства, який є громадянином репрезентованої держави, дати свідчення або з'явитися для цієї мети в суд є недопустимим.

2. Судові та адміністративні власті держави перебування, що звернулися до консульської службової особи або співробітника консульства з просьбою дати свідчення, вживають всіх розумних заходів для того, щоб не створювати перешкод в роботі консульства, і, коли це можливо і допустимо, організують одержання усних або письмових показань в консульстві чи в резиденції консульської службової особи або співробітника консульства.

3. Консульська службова особа і співробітник консульства можуть відмовитися свідчити про обставини, що стосуються їхньої службової діяльності. Консульська службова особа і співробітник консульства можуть відмовитися дати показання як експерти по законодавству репрезентованої держави.

Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, і члени їхніх сімей, що проживають разом з ними і є громадянами репрезентованої держави, звільняються в державі перебування від служби по обороні держави, а також від усіх видів примусових повинностей.

Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, і члени їхніх сімей, що проживають разом з ними і є громадянами репрезентованої держави, звільняються від будь-яких обов'язків, передбачених законами і правилами держави перебування відносно одержання дозволу на проживання або реєстрації іноземців.

1. Репрезентована держава або одна чи кілька осіб, що діють від її імені, звільняються від сплати всіх податків та аналогічних зборів всякого виду, виплачувати які в іншому разі репрезентована держава або зазначені особи були б зобов'язані на законній підставі і які накладаються державою перебування або її місцевими властями на власність, володіння або користування нерухомим і рухомим майном, а також в зв'язку з придбанням такого майна, використовуваного для цілей консульства, включаючи житлові приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, за винятком плати за конкретні види обслуговування.

2. Репрезентована держава звільняється від сплати всіх податків чи аналогічних зборів усякого виду, що накладаються державою перебування або її місцевими властями відносно сум, які стягаються консульською службовою особою в зв'язку з виконанням нею своїх функцій.

1. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, звільняються від сплати всіх податків чи аналогічних зборів усякого виду, встановлюваних державою перебування або її місцевими властями відносно офіціальних доходів, жалування, заробітної плати або утримання, одержуваних ними від репрезентованої держави за виконання службових обов'язків.

2. Консульська службова особа і співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави, звільняються від сплати всіх інших податків чи аналогічних зборів усякого виду, що накладаються або стягуються безпосередньо державою перебування чи її місцевими властями і виплачувати які в іншому разі дані особи були б зобов'язані на законній підставі. Це положення застосовується при умові, що консульська службова особа або співробітник консульства є постійною службовою особою репрезентованої держави і не займається в державі перебування приватною діяльністю з метою одержання прибутку.

3. Передбачене у пункті 2 цієї статті звільнення не застосовується відносно:

a) податків на придбання, власність, володіння або розпоряджання приватним нерухомим майном, яке знаходиться в державі перебування, за винятком податків, від сплати яких застосовується звільнення згідно з пунктом 1 статті 22;

b) податків на доходи, одержувані від джерел у державі перебування, крім зазначених у пункті 1 цієї статті;

c) податків на угоди чи документи, які оформляють або стосуються угод, включаючи державне мито (гербові збори) всіх видів, що накладаються або стягуються в зв'язку з такими угодами;

d) податків на передачу майна у державі перебування в порядку дарування;

e) податків на передачу майна у державі перебування в разі смерті, включаючи спадкове майно, за винятком випадків, передбачених у статті 24.

Держава перебування або її місцеві власті звільняють рухоме майно консульської службової особи чи співробітника консульства, який є громадянином репрезентованої держави, або члена його сім'ї, що проживає разом з ним і є громадянином репрезентованої держави, від податків та аналогічних зборів на передачу майна в разі смерті, якщо зазначене майно знаходилось в державі перебування виключно в зв'язку з перебуванням в цій державі померлого як консульської службової особи чи співробітника консульства або члена сім'ї консульської службової особи чи співробітника консульства.

1. Всі предмети, включаючи автомобілі, ввезені виключно для службового користування консульства, звільняються в державі перебування від усякого мита, внутрішніх зборів та інших податків, що справляються в зв'язку з ввозом або з причини ввозу, так само як і предмети, призначені для службового користування дипломатичного представництва репрезентованої держави.