Державний комітет України з ядерної і радіаційної безпеки, адреса: Україна, м. Київ, бульв. Верховної Ради, 3, далі - "ДАНУ", представлений паном Георгієм Копчинським, першим заступником Голови, з одного боку, та Комісаріат з атомної енергії - Інститут захисту і ядерної безпеки, адреса управління: 31-33 рю де ля Федерасіон, 75015 Париж, Франція, далі - "ІПСН", з іншого боку, вищеназвані організації, далі - "Сторони" (або "Стороною"),

беручи до уваги, що ДАНУ і Дирекція безпеки ядерних об'єктів Міністерства промисловості і зовнішньої торгівлі Французької Республіки 29 червня 1992 року підписали в Києві угоду про співпрацю і що Комісаріат з атомної енергії Французької Республіки вступив у переговори з Україною для укладення угоди про співпрацю в галузі мирного використання атомної енергетики,

беручи до уваги, що ІПСН і ДАНУ мають численні спільні сфери діяльності з питань безпеки ядерних реакторів, а також з питань захисту людини і довкілля,

беручи до уваги, що ІПСН і ДАНУ виявляють інтерес до тісної співпраці, пов'язаної з вищезазначеними угодами,

домовилися про таке:

Сторони вирішили встановити прямі двосторонні зв'язки з метою обміну інформацією і співпраці в різних галузях, що належать до проблем ядерної безпеки і радіаційного захисту.

На початковій стадії співпраця буде встановлена з таких тем:

- оцінка безпеки атомних об'єктів України;

- надання методичної і технічної підтримки ДАНУ та його Науково-технічному центру. В цю підтримку входить передача розрахункових кодів та їх освоєння. На початковій стадії йдеться, зокрема, про коди Катар і Ескадр;

- сприяння у підвищенні кваліфікації спеціалістів Науково-технічного центру.

Цей перелік не є вичерпним і періодично переглядатиметься координаторами Угоди (див. статтю 3).

Кожна Сторона призначить керівника, відповідального за цю співпрацю. Цей керівник зобов'язаний:

- контролювати здійснення співпраці;

- призначати технічних керівників з окремих тем співпраці;

- актуалізувати перелік тем співпраці.

Зазначені керівники зустрічатимуться не рідше одного разу на рік для розгляду досягнутих результатів і перспектив співпраці на наступний рік.

У рамках цієї співпраці не передбачено будь-яких фінансових операцій між Сторонами, які візьмуть на себе всі витрати щодо виконуваної ними в межах програми співпраці частини робіт або поставок.

При цьому, однак, для вирішення окремих питань можуть бути укладені спеціальні контракти, які залучають, у разі необхідності, третю сторону і в яких буде домовлено про відповідний порядок управління і фінансування.

5.1. Обмін, що входить у звичайні рамки співпраці

Обидві Сторони погодилися про те, що довготермінові (понад 12 днів) або короткотермінові відрядження спеціалістів та організація семінарів будуть керуватися такими положеннями:

а) Короткотермінові відрядження або семінари:

Сторона, яка посилає делегацію спеціалістів, оплачуватиме витрати на переїзд туди і назад між столицями Сторін.

Сторона, яка приймає, бере на себе витрати на проживання і на переїзди всередині країни, а також, у разі необхідності, медичні витрати. Вона виплачує денну ставку, яка покриває витрати на харчування. Вона також надає перекладачів.

б) Довготермінові відрядження і програми спільних досліджень:

Сторона, яка направляє спеціалістів на роботу до установ іншої Сторони, оплачуватиме витрати на переїзд туди і назад між столицями Сторін.

Сторона, яка приймає, бере на себе витрати на проживання, необхідне медичне обслуговування, а також витрати на переїзди всередині країни, пов'язані з робочою програмою спеціалістів. Крім того, ця Сторона виплатить спеціалістам місцевою валютою щомісячну ставку, розмір якої буде визначений в рамках окремої угоди.

5.2. Обмін, що провадиться в рамках вирішення окремих питань, викладених у статті 4

Умови обмінів, які провадяться в рамках цільових заходів, зокрема тих, що випливають із спеціальних контрактів, кожного разу узгоджуються координаторами і в разі необхідності зможуть покривати повну оплату витрат на переїзд.

Кожна Сторона зможе безперешкодно використовувати отриману в рамках цієї Угоди від іншої Сторони загальну і технічну інформацію для вирішення власних завдань організацій і відомств своєї країни, які працюють у галузі ядерної безпеки, зокрема державних органів регулювання і виробництва енергії.