Дата підписання: 29.06.1994

Дата затвердження: 05.10.1994

Дата набуття чинності: 14.01.1995

Уряд України і Уряд Республіки Куба, ( далі - "Договірні Сторони"),

керуючись бажанням зміцнювати дружні відносини і розвивати економічне співробітництво між обома країнами,

виходячи з загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, зокрема, принципу суверенної рівноправності і невтручання у внутрішні справи,

прагнучи взаємної вигоди і бажаючи розвивати торговельне судноплавство обох країн,

домовились про нижченаведене:

В цій Угоді:

1. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке торгове судно, що плаває під прапором цієї Договірної Сторони у відповідності з її законодавством, а також судна, які зафрахтовано її судновласниками без екіпажу (бербоутчартер).

Це визначення виключає військові кораблі і рибопромислові судна із сфери застосування цієї Угоди.

2. Термін "член екіпажу" означає капітана і будь-яку іншу особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією судна чи обслуговуванням на ньому, і включена до суднової ролі.

3. Термін "судновласник" означає будь-яку юридичну або фізичну особу, яка проживає на території Договірних Сторін і уповноважена їх законодавством здійснювати роботи по експлуатації та обробці суден.

4. Термін "агент" означає будь-яку юридичну або фізичну особу, яка займається обслуговуванням суден і вантажів у портах Договірних Сторін згідно з їх законодавствами.

5. Компетентними органами Договірних Сторін є:

в Україні - Міністерство транспорту України;

в Республіці Куба - Міністерство транспорту Республіки Куба.

Договірні Сторони всебічно сприятимуть суднам обох країн і утримуватимуться від будь-яких дій, які могли б перешкодити розвиткові торговельного судноплавства.

Договірні Сторони продовжуватимуть докладати зусиль для підтримки і розвитку ефективного ділового співробітництва між властями в їхніх країнах. Зокрема, Договірні Сторони погоджуються проводити взаємні консультації і взаємний обмін інформацією між цими владними структурами і заохочувати розвиток контактів між відповідними судноплавними організаціями та підприємствами двох країн.

1. Договірні Сторони сприятимуть участі своїх флотів у пасажирських і вантажних перевезеннях між портами обох країн на умовах взаємної економічної вигоди і утримуватимуться від будь-яких дій, що перешкоджають вільній участі суден другої Договірної Сторони в міжнародних морських перевезеннях, включаючи перевезення із своїх портів в порти третіх країн.

2. Специфічні аспекти, що стосуються морських перевезень, включаючи фрахтові питання, регулюватимуться окремою угодою між компетентними органами Договірних Сторін.

3. Ця Угода не обмежує права суден під прапором третіх країн брати участь у перевезеннях між портами Договірних Сторін і між портами однієї з Договірних Сторін і портами третіх країн.

Договірні Сторони поважатимуть право кожної Договірної Сторони максимально використовувати свій торговий флот в обслуговуванні своєї торгівлі з третіми країнами. Надалі вони погодились, що національні судноплавні компанії однієї Договірної Сторони співробітничатимуть з національними судноплавними компаніями другої Договірної Сторони в галузі найбільш ефективного використання їхніх торгових суден. Національні судноплавні компанії обох Договірних Сторін проводитимуть, на прохання однієї з Договірних Сторін, консультації з питань, що представляють взаємний інтерес.

Кожна Договірна Сторона надасть другій Договірній Стороні та її суднам режим найбільшого сприяння з усіх питань торгового судноплавства, якщо інше не передбачено цією Угодою.

1. Кожна Договірна Сторона надасть суднам другої Договірної Сторони такий же режим, який вона забезпечує своїм суднам, що зайняті в міжнародних перевезеннях, у частині вільного доступу в порти, використання портів для навантаження і розвантаження вантажів, посадки і висадки пасажирів, сплати корабельних та інших портових зборів і податків, користування всіма послугами для судноплавства і здійснення звичайних комерційних операцій.

2. Положення пункту 1 цієї статті:

а) не поширюються на порти, закриті для заходу іноземних суден;

б) не поширюються на види діяльності, які зарезервовані кожною з Договірних Сторін для своїх організацій;

в) не зобов'язують одну з Договірних Сторін поширювати на судна другої Договірної Сторони винятки з правил обов'язкової лоцманської проводки, які надаються своїм суднам;

г) не поширюються на застосування правил, щодо в'їзду і перебування іноземців.

Судновласники Договірних Сторін, які використовують судна-атомоходи або перевозять ядерне паливо або інші шкідливі речовини, що потенціально становлять загрозу, вживуть відповідних заходів для запобігання і зменшення такої загрози, перешкодження забрудненню зон, що відносяться до морського суверенітету і юрисдикції обох країн. Судновласники зобов'язуються додержуватись правил, практичних норм і процедур, встановлених відповідними внутрішніми законодавствами і міжнародними угодами, учасницями яких є кожна з Договірних Сторін.

Використання суден цього типу в двосторонньому прямуванні допускається лише за наявності особливої угоди для кожного окремого випадку.

1. Договірні Сторони вживатимуть в межах свого законодавства і портових правил усіх необхідних заходів для полегшення і прискорення морських перевезень, запобігання затримкам суден і максимально можливого прискорення і спрощення митних процедур і інших портових формальностей.

2. Договірні Сторони взаємно визнають право на відкриття представництв однієї з Договірних Сторін на території другої Договірної Сторони. Діяльність зазначених представництв здійснюватиметься у відповідності із законами і правилами, які чинні на території країни перебування.

Кожна Договірна Сторона визнаватиме національність суден другої Договірної Сторони на підставі документів, які видані компетентними властями другої Договірної Сторони і є на борту судна.

Кожна Договірна Сторона визнаватиме всі документи, які є на борту судна, стосовно конструкції суден, їхнього обладнання та комплектування команд, суднові сертифікати, обмірні свідоцтва та інші документи, які видані компетентними властями другої Договірної Сторони.

Кожна з Договірних Сторін визнаватиме посвідчення особи моряка, що видані компетентними властями другої Договірної Сторони.

Такими посвідченнями особи є:

для моряків українських суден - посвідчення особи моряка або паспорт моряка;

для моряків Республіки Куба - паспорт моряка.