Дата підписання: 29.03.1997

Дата ратифікації: 05.10.2000

Дата набуття чинності: 05.10.2000

Уряд України і Уряд Арабської Республіки Єгипет, у подальшому - Договірні Сторони;

бажаючи розвивати торговельне судноплавство між двома країнами на засадах рівності та взаємної вигоди і робити внесок до розвитку міжнародного судноплавства на засадах принципів свободи мореплавства, погодились про нижченаведене:

Метою даної Угоди є:

- Організовувати і розвивати взаємовідносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства,

- Забезпечувати найкращу координацію судноплавства,

- Уникати дій, що завдають шкоди нормальному розвитку морської діяльності,

- Сприяти загальному розвитку торговельних і економічних відносин між двома державами в цілому,

- Співпрацювати в сфері суднобудівництва й судноремонту.

У цій Угоді:

1. Термін "Компетентна Влада" означає:

в Україні - Міністерство транспорту;

в Арабській Республіці Єгипет - Міністерство морського транспорту.

2. Термін "судно Договірної Сторони" означає будь-яке судно, що зареєстроване на території цієї Сторони і несе її прапор згідно з її законами.

Цей термін, однак, не включає:

- Військові кораблі, інші цивільні судна, що збудовані або використовуються за некомерційним призначенням,

- Рибальські судна.

3. Термін "член екіпажу судна" означає капітана чи будь-яку особу, яка дійсно зайнята під час рейсу на борту судна виконанням обов'язків, що пов'язані з експлуатацією й обслуговуванням судна та чиє ім'я включено до суднової ролі.

4. Термін "судноплавна компанія Договірної Сторони" означає будь-яку торговельну судноплавну компанію, яка має свою юридичну адресу на території однієї з Договірних Сторін і визнається як така Компетентною Владою цієї Договірної Сторони.

Ця Угода поширюється на територію України з одного боку і на територію Арабської Республіки Єгипет, - з другого боку.

Однак, положення даної Угоди не поширюються на:

- Види діяльності, що зарезервовані за законами кожної з Договірних Сторін для національного підприємництва, включаючи, зокрема, каботаж, буксирування, лоцманську проводку, рятування, портові послуги, морську допомогу, рибальську діяльність у територіальних водах кожної з Договірних Сторін і судноплавство по внутрішніх водних шляхах;

- Судноплавство в Суецькому каналі;

- Правила в'їзду і перебування іноземців.

1. Ця Угода регулює відносини між двома державами в сфері торговельного судноплавства.

Договірні Сторони підтверджують свою прихильність до принципів свободи торговельного судноплавства і згоджуються уникати дій, що завдають шкоди діяльності їхніх суден та нормальному розвитку міжнародного судноплавства.

2. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони таке ж ставлення, як і до своїх власних суден, у частині вільного доступу до портів, використання портів для навантаження й розвантаження вантажів і для посадки й висадки пасажирів, здійснення звичайних комерційних операцій і користування всіма існуючими послугами для мореплавства.

3. Положення пункту 2 цієї Статті не зобов'язують будь-яку Договірну Сторону поширювати на судна іншої Договірної Сторони виключення з обов'язкової лоцманської проводки, що надаються своїм власним суднам.

4. Кожна Договірна Сторона гарантує суднам іншої Договірної Сторони недискримінаційне відношення в частині портових зборів і податків у відповідності до тарифів для іноземних суден.

Договірні Сторони вживуть у межах свого законодавства всі можливі заходи для скорочення простоїв суден їхніх судноплавних компаній у їхніх портах і спрощення адміністративних, митних і карантинних формальностей.

Договірні Сторони згоджуються:

1) сприяти участі суден обох Договірних Сторін в усіх перевезеннях двосторонньої морської торгівлі, незважаючи на умови торговельних контрактів (ФОБ, СІФ).

З цією метою вони, зокрема, будуть заохочувати створення спільних судноплавних ліній у відповідності до принципів рівності та взаємної вигоди;

2) не перешкоджати участі суден однієї Договірної Сторони в перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами іншої Договірної Сторони і портами третіх країн;

3) що умови цієї Статті не обмежують право суден третіх країн брати участь у перевезеннях вантажів морської торгівлі між портами Договірних Сторін.

Кожна Договірна Сторона визнає посвідчення особи моряків, видані Компетентною Владою іншої Договірної Сторони.

Такими посвідченнями особи є:

- для України - Посвідчення особи моряка або паспорт моряка;

- для Арабської Республіки Єгипет - Паспорт моряка.

Для членів екіпажів третіх країн, які працюють на борту суден будь-якої Договірної Сторони, посвідченнями особи є ті, що видані Компетентною Владою третьої країни у відповідності до положень Конвенції про Полегшення Міжнародних Морських Перевезень (1965) і додатку до неї, або ті, що видані у відповідності до Конвенції N 108 Міжнародної Організації Праці (1958) стосовно національних посвідчень особи моряків.

Будь-яка особа - власник документів посвідчення особи, зазначених у Статті VII, має право, незалежно від використаного виду транспорту:

1) прибувати на територію іншої Договірної Сторони для прямування на певне судно у певному порту цієї держави;

2) перетинати територію іншої Договірної Сторони для прямування на певне судно, яке стоїть у певнім порту, або переводу з судна, яке туди заходить, на інше судно, яке стоїть у порту Договірної Сторони чи в порту за кордоном, з дотриманням законів і правил, чинних на кожній з територій.