1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


ДОГОВІР
про дружбу і співробітництво між Україною і Естонською Республікою
( Договір ратифіковано Постановою ВР N 3093-XII від 09.04.93 )
Україна і Естонська Республіка (надалі іменуються "Високі Договірні Сторони"),
прагнучи розвивати свої міждержавні відносини, що сягають корінням до Договору між Українською Соціалістичною Радянською Республікою та Естонською Демократичною Республікою від 25 листопада 1921 р. і протоколів до нього,
будучи переконані в тому, що добросусідство, взаємна повага та співробітництво між двома державами відповідають інтересам народів України та Естонії і служать створенню якісно нових відносин, основаних на рівноправності, і зміцненню системи безпеки в Європі,
вітаючи нинішні історичні зміни в Європі та обох державах, які зробили можливим подолання конфронтації і розколу в Європі,
керуючись цілями і принципами Статуту ООН та виходячи з примату загальновизнаних норм міжнародного права та загальнолюдських цінностей,
підтверджуючи прагнення обох Високих Договірних Сторін до виконання в повній мірі зобов'язань, що містяться в Хельсінському Заключному акті, Паризькій Хартії для нової Європи, а також інших документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі, і зробити цим внесок у побудову демократичної, мирної і єдиної Європи,
підтверджуючи, що дотримання основних прав і сводоб людини є невід'ємною умовою зміцнення миру і безпеки,
маючи на меті надати нової якості своїм двостороннім відносинам з урахуванням досвіду розвитку політичного, економічного, науково-технічного, екологічного, інформаційного, гуманітарного, культурного та іншого співробітництва і зміцнити на основі взаємної вигоди їхню договірну базу,
домовились про нижченаведене:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини як дружні держави. Вони послідовно керуватимуться принципами суверенної рівності, відмови від застосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи, поважання прав людини і основних свобод, рівноправності і права народів розпоряджатись своєю долею, взаємовигідного співробітництва, сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони відповідно до зобов'язань, зафіксованих в Статуті ООН та в документах Наради з безпеки і співробітництва в Європі, вирішуватимуть спори, що можуть виникнути між ними, виключно мирними засобами. Вони ніколи, ні за яких умов, не використають першими свої збройні сили одна проти одної, не чинитимуть одна проти одної тиск перебуванням своїх збройних сил на території іншої Сторони.
Стаття 3
Високі Договірні Сторони, підтверджуючи, що безпека є неподільною і що вона нерозривно пов'язана з безпекою всіх держав-учасниць Наради з безпеки і співробітництва в Європі, послідовно здійснюватимуть партнерство в сфері безпеки і будуватимуть свої відносини на основі поважання суверенітету одна одної, рівності та взаємодії.
Стаття 4
Високі Договірні Сторони зобов'язуються не укладати з іншою державою або державами договорів, які суперечать міжнародному праву, в тому числі Статуту ООН, Загальній Декларації прав людини, Хельсінському Заключному акту і Паризькій Хартії для нової Європи.
Сторони зобов'язуються не використовувати самі і не допускати, щоб їх території використовувалися будь-ким з метою здійснення збройної агресії або ворожої діяльності проти іншої Сторони.
У випадку, якщо одна із Сторін стане об'єктом збройного нападу, інша Сторона не надаватиме підтримки агресору і вживе всіх заходів, необхідних для мирного врегулювання конфлікту.
Стаття 5
У випадку виникнення ситуацій, які можуть створити, на думку однієї з Високих Договірних Сторін, загрозу миру або викликають міжнародну напруженість, Сторони проводитимуть консультації щодо можливих шляхів їх врегулювання.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони активно сприятимуть процесові роззброєння як ядерного, так і звичайного, подальшому обмеженню збройних сил і озброєнь в Європі, зміцненню миру, довіри і безпеки на двосторонній та багатосторонній основі, створенню надійних структур загальноєвропейської безпеки.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони розширюватимуть свої контакти і співробітництво в міжнародних організаціях.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони всіляко сприятимуть розвиткові і розширенню контактів між державними органами та органами самоврядування всіх рівнів та їх керівниками та постійній основі.
Стаття 9
Високі Договірні Сторони, прагнучи забезпечити необхідні умови для зближення їхніх народів, всебічно сприятимуть розширенню контактів між своїми громадянами як на індивідуальній основі, так і по лінії державних, громадських та інших організацій.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для розвитку взаємовигідного двостороннього економічного співробітництва. Вони вживатимуть відповідних заходів, для того, щоб удосконалювати і наближати до норм і практики світового ринку механізм своїх економічних зв'язків, включаючи надання одна одній режиму найбільшого сприяння в торгівлі.
Керуючись внутрішнім законодавством, виходячи з своїх міжнародних зобов'язань і для досягнення цілей цього Договору, Сторони забезпечуватимуть сприятливі економічні, фінансові та юридичні умови для підприємницької та іншої господарської діяльності, включаючи стимулювання і захист взаємних капіталовкладень. Вони вважають за необхідне укласти міжурядові угоди в галузі торгівлі і послуг, руху цінних паперів, взаємних розрахунків і платежів, туризму та з інших питань, що становлять взаємний інтерес.

................
Перейти до повного тексту