1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


( Дію договору припинено на підставі Договору від 19.02.98 )
Договір
про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Узбекистан
( Договір ратифіковано Законом N 143/94-ВР від 27.07.94 )
Україна та Республіка Узбекистан, які надалі іменуються Високі Договірні Сторони,
керуючись цілями і принципами статуту ООН,
підтверджуючи свою прихильність Хельсінському Заключному Акту НБСЄ,
спираючись на зв'язки, що історично склалися дружні відносини та традиції взаємної поваги між їх народами, прагнучи до розвитку й поглиблення положень Договору про основи міждержавних відносин України та Республіки Узбекистан, котрий підписано в м.Ташкенті 28 жовтня 1991 р.,
вважаючи, що подальший розвиток відносин дружби та взаємовигідного співробітництва між ними відповідають корінним інтересам народів обох держав і служать справі миру та безпеки,
сповнені рішучості будувати свої міждержавні відносини на основі взаєморозуміння, справедливості та рівності,
прагнучи до зміцнення миру й співробітництва в Європі та Азії,
вирішили укласти цей договір і домовились про таке:
Стаття 1
Високі Договірні Сторони у взаємних відносинах виступають в якості суверенних рівноправних, дружніх держав. У своїх відносинах вони керуються принципами поваги державного суверенітету, рівноправності, невтручання у внутрішні справи одна одної, незастосування сили або загрози силою, недопущення економічних та інших способів тиску, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, поважання прав людини і основних свобод, сумлінного виконання зобов'язань, а також іншими загальновизнаними нормами міжнародного права.
Стаття 2
Високі Договірні Сторони співробітничають у справі розвитку й зміцнення дружніх відносин між державами, захисту прав людини, забезпечення безпеки народів, а також розширення і поглиблення двостороннього політичного, економічного, науково-технічного, культурного, гуманітарного та екологічного співробітництва.
Стаття 3
Кожна з Високих Договірних Сторін гарантує особам, що проживають на її території, незалежно від їх національності, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.
Кожна з Високих Договірних Сторін захищає права своїх громадян, які проживають на території іншої Сторони, надає їм всебічну допомогу і підтримку відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права.
Високі Договірні Сторони укладають Договір про правову допомогу в цивільних, сімейних, кримінальних справах, консульську угоду та інші документи, необхідні для забезпечення захисту прав своїх громадян, які проживають на території іншої Високої Договірної Сторони.
Стаття 4
Високі Договірні Сторони відповідно до норм міжнародного права гарантують права особам, які належать до національних меншостей, повністю й ефективно здійснювати свої права людини й основні свободи і користуватися ними без будь-якої дискримінації та в умовах повної рівності перед законом.
Високі Договірні Сторони гарантують право особам, які належать до національних меншостей, вільно виявляти, зберігати й розвивати свою етнічну, культурну, мовну або релігійну самобутність і створюють умови для заохочення цієї самобутності, не допускають будь-яких спроб примусової асиміляції.
Вони забезпечують право на збереження і розвиток національної культури й мови українців, які проживають у Республіці Узбекистан, і узбеків, які проживають в Україні, розвивають співробітництво в цій галузі.
Стаття 5
Високі Договірні Сторони сприяють подальшому зміцненню дружби між народами України та Узбекистану, розширенню й поглибленню їх зв'язків у галузі культури, інформації, літератури, мистецтва, розвитку туризму і спорту.
Вони забезпечують доступність і вільне користування зібраннями, колекціями та іншими культурними цінностями, архівами, бібліотеками, інформаційними та науково-технічними банками, що сталися, для громадян іншої Високої Договірної Сторони в рівній мірі й на тих же умовах, як і для своїх громадян.
З цією метою вони забезпечують умови для взаємного одержання повної інформації про історико-культурні цінності своїх народів, що зберігаються в державних зібраннях, колекціях і фондах кожної з країн, сприяють їх вивченню й пропаганді.
Високі Договірні Сторони розглядають і здійснюють комплекс заходів з питання національного використання й зберігання культурно-художніх цінностей і укладають з цього питання окрему угоду.
Стаття 6
Високі Договірні Сторони забезпечують вільний в'їзд, виїзд і пересування громадян своїх країн по території Сторін.
Вони розробляють і здійснюють погоджений комплекс заходів по врегулюванню режиму в'їзду та виїзду громадян Сторін у треті країни, режиму в'їзду та виїзду громадян третіх країн на територію Сторін.
Стаття 7
Високі Договірні Сторони взаємодіють у галузі зовнішньої політики, зовнішньоекономічної діяльності та в роботі міжнародних організацій.
Стаття 8
Високі Договірні Сторони співробітничають у становленні Збройних Сил своїх держав, конверсії військової промисловості, обміні технологіями, науково-дослідними й дослідно-конструкторськими розробками в цій сфері.
Стаття 9
Кожна з Високих Договірних Сторін утримується від участі чи підтримки будь-яких дій та заходів, спрямованих проти іншої Високої Договірної Сторони.
У разі виникнення ситуації, що створює загрозу миру, безпеці, територіальній цілісності й суверенітету одній з Високих Договірних Сторін, Сторони приводять у дію механізм спільних консультацій з метою координації своїх позицій та прийняття заходів для усунення посталої загрози.
Стаття 10
Високі Договірні Сторони приділяють особливу увагу розвитку взаємовигідного двостороннього економічного співробітництва, сприяють формуванню спільного економічного простору та євразійського ринку.
З цією метою Високі Договірні Сторони надають одна одній режим найбільшого сприяння, а також заохочують розвиток прямих взаємовигідних економічних і торгових відносин на всіх рівнях, створюють умови для прямих інвестицій, розвитку спільних підприємств, включаючи стимулювання й захист взаємних капіталовкладень.
Кожна з Високих Договірних Сторін завчасно інформує іншу Сторону про економічні рішення, в тому числі пов'язані з переходом на національну валюту, що можуть зачіпати її права й інтереси та утримуються від односторонніх заходів, які дестабілізують економічне становище іншої Сторони.

................
Перейти до повного тексту