- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про надання взаємодопомоги у боротьбі з незаконним обігом наркотиків
( Угоду ратифіковано Законом
N 472/96-ВР від 01.11.96 )
Дата підписання: 18.04.1996
Дата ратифікації: 01.11.1996
Дата набуття чинності: 01.04.1997
Уряд України та Уряд Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, далі "Сторони",
бажаючи активізувати своє співробітництво в боротьбі з незаконним обігом наркотиків,
погодились про наступне:
Стаття 1. Сфера застосування
1. Сторони, відповідно до цієї Угоди, надають одна одній допомогу у проведенні розслідування та процесуальних дій у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, включаючи розшук, накладення арешту та конфіскацію доходів, одержаних від незаконного обігу наркотиків та вилучення знарядь такої діяльності.
2. Ця Угода не завдає шкоди іншим зобов'язанням між Сторонами, які випливають з інших договорів і не перешкоджає Сторонам або їх правоохоронним органам надавати одна одній допомогу у відповідності з іншими угодами або формальними чи неформальними домовленостями.
Стаття 2. Визначення
Для цілей цієї Угоди:
а) "конфіскація" означає будь-який захід, результатом якого є остаточне позбавлення власності;
b) "знаряддя, пов'язані з незаконним обігом наркотиків" означає будь-яку власність, яка використовується або щодо якого є намір використання у зв'язку з торгівлею наркотиками;
с) "доходи" означають будь-яку власність, отриману або реалізовану прямо чи побічно, будь-якою особою в результаті торгівлі наркотиками або вартість такої власності;
d) "власність" включає грошові кошти та всі види рухомого або нерухомого майна і матеріальної або нематеріальної власності, а також включає будь-яке право на таку власність;
e) "незаконний обіг наркотиків" означає будь-яку діяльність, яка пов'язана з торгівлею наркотиками, що вказана у:
і) статті 3.1 Конвенції по боротьбі з незаконною торгівлею наркотиками та психотропними речовинами, яку відкрито до підписання у Відні 20 грудня 1988 року; або
іі) будь-якій міжнародній угоді, яка є обов'язковою для обох Сторін, якщо така діяльність розглядається як злочин відповідно до такої Угоди;
f) "арешт власності" означає будь-який захід з метою запобігання продажу, передачі або розпорядженню власністю.
Стаття 3. Центральні органи
1. Запити про надання допомоги згідно з цією Угодою подаються через центральні органи Сторін.
2. В Україні центральним органом є Генеральна прокуратура, а при застосуванні положень статті 10 цієї Угоди - Міністерство юстиції. У Сполученому Королівстві центральним органом є Міністерство внутрішніх справ.
Стаття 4. Зміст запитів
1. Запити складаються у письмовій формі. За невідкладних обставин, або якщо інше дозволено запитуваною Стороною, запити можуть передаватись факсом або іншими засобами електронного зв'язку, але з наступним підтвердженням їх у письмовій формі.
2. Запити про допомогу повинні містити:
а) найменування компетентного органу, який проводить розслідування або процесуальні дії у зв'язку із запитом;
b) факти, включаючи суттєві обставини справи, та посилання на закони, яких стосується розслідування або процесуальні дії;
с) мету, з якою подано запит, та характер запитуваної допомоги;
d) деталі будь-якої особливої процедури або вимоги, які мають бути дотримані за бажанням запитуючої Сторони:
е) будь-який строк, протягом якого виконання запиту є бажаним;
f) дані про особу, громадянство місцеперебування особи або осіб, щодо яких проводиться розслідування або процесуальні дії.
3. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформація, яка міститься у запиті, недостатня для його розгляду, ця Сторона може запросити додаткову інформацію.
Стаття 5. Виконання запитів
1. Запит виконується згідно з внутрішнім законодавством запитуваної Сторони і в межах, в яких це не суперечить такому законодавству та відповідно до будь-яких вимог, визначених у запиті.
2. Запитувана Сторона якомога швидше повідомляє запитуючу Сторону щодо будь-яких обставин, які можуть викликати значну затримку відповіді на запит.
3. Запитувана Сторона якомога швидше повідомляє запитуючу Сторону щодо свого рішення не виконувати повністю або частково запит про допомогу та про причини такого рішення.
4. Запитуюча Сторона якомога швидше повідомляє запитувану Сторону про будь-які обставини, які можуть вплинути на запит або його виконання чи які можуть зробити його неприйнятим для подальшого виконання.
Стаття 6. Відмова у наданні допомоги
1. У наданні допомоги може бути відмовлено, якщо:
а) Запитувана Сторона вважає, що запит, у випадку його задоволення, завдасть серйозної шкоди суверенітету, безпеці, національним або іншим суттєво важливим інтересам; або
b) надання запитуваної допомоги може завдати шкоди розслідуванню або процесуальним діям на території запитуваної Сторони, а також завдати шкоди безпеці будь-якої особи або скласти надмірний тягар для ресурсів цієї Сторони; або
с) запитувана дія суперечить принципам законодавства запитуваної Сторони; або
d) запит стосується злочину, у зв'язку з яким особа вже була остаточно виправдана, помилувана або амністована; або
е) запит стосовно рішення про конфіскацію вже був задоволений.
2. Перед тим, як відмовити у задоволенні запиту про надання допомоги, запитувана Сторона розглядає питання про те, чи може допомога бути наданою при дотриманні таких умов, які вона вважатиме за необхідні. Якщо запитуюча Сторона приймає допомогу на таких умовах, вона повинна виконувати їх.
Стаття 7. Конфіденційність та обмеження на використання доказів та інформації
1. Запитувана Сторона у будь-якій мірі, яка запитується, зберігає конфіденційність запиту про допомогу, його зміст та будь-які допоміжні документи, а також факт надання такої допомоги, за винятком розкриття інформації у тій мірі, яка є необхідною для виконання запиту. Якщо запит про допомогу не може бути виконано без порушення конфіденційності, запитувана Сторона повинна повідомити про це запитуючу Сторону, яка тоді визначає, в якій мірі вона бажає виконання запиту.
2. Запитуюча Сторона на прохання зберігає конфіденційність будь-якого доказу та інформації, що надані запитуваною Стороною, за винятком їх розкриття у тій мірі, яка є необхідною для проведення розслідування та процесуальних дій, які вказані у запиті.
3. Запитуюча Сторона не використовує для цілей інших, ніж встановлені у запиті, докази або інформацію, які отримані в результаті запиту, без попереднього погодження із запитуваною Стороною.
Стаття 8. Інформація та докази
1. Сторони можуть робити запити щодо інформації та доказів з метою проведення розслідування та процесуальних дій, включаючи арешт та конфіскацію доходів та знарядь, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків.
2. Допомога, яка може бути надана відповідно до цієї статті, включає, але не обмежує:
................Перейти до повного тексту