Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил Турецької Республіки, які надалі іменуються Сторонами,

підтверджуючи свою прихильність цілям і принципам Хартії Організації Об'єднаних Націй,

грунтуючись на принципах діяльності Організації з безпеки та співробітництва в Європі, які проголошують заходи по зміцненню довір'я, співробітництва і розвитку відкритості та взаєморозуміння в галузі оборони,

визнаючи цілі та принципи спільної заяви 22 країн щодо зміцнення взаємовідносин, положення Паризької Хартії для нової Європи, а також Договору про звичайні збройні сили в Європі,

беручи до уваги положення Угоди про співробітництво в галузі військової науки, техніки і освіти, укладеної між Урядом України і Урядом Турецької Республіки 24 липня 1994 року, встановлюючи нові виміри у взаємовідносинах між країнами,

погодились про таке:

1. "Військовослужбовці" - це відповідні військовослужбовці збройних сил обох країн, які братимуть участь у заходах, обумовлених цією Угодою, включаючи військовослужбовців, які перебувають на навчанні, та військовослужбовців, які направляються з візитами.

2. "Військовослужбовці, які перебувають на навчанні" - це військовослужбовці, які направлені до військово-навчальних закладів іншої держави для здобуття освіти.

3. "Військовослужбовці, які направляються з візитом" - це військовослужбовці, яких направляє держава, здійснюючи діяльність, пов'язану із співробітництвом, визначеним цією Угодою, до військових частин та закладів іншої держави і які не підпадають під визначення пункту 2 цієї Угоди.

4. "Члени сім'ї" - це дружини та діти військовослужбовців.

5. "Сторона, що направляє" - це держава, яка направляє своїх військовослужбовців до іншої держави.

6. "Сторона, що приймає" - це держава, яка приймає військовослужбовців іншої Сторони.

7. "Командир" або "начальник" - це старший начальник штабу, частини чи закладу, де розташовуються військовослужбовці Сторони, що направляє, відповідно до чинного законодавства держави Сторони, що приймає.

8. "Старший групи (делегації)" - це старший за званням військовослужбовець, який призначається відповідно до законодавства держави Сторони, що направляє, та здійснює нагляд за діяльністю групи військовослужбовців, які направлені на навчання або для виконання короткочасних завдань.

9. "Компетентне керівництво": в Україні - це Міністерство оборони України та Посольство Турецької Республіки в Україні, у Турецькій Республіці - це начальник Генерального штабу Турецької Республіки та Посольство України в Турецькій Республіці.

10. "Компетентний суд" - це компетентні особи, які тимчасово зобов'язані розглядати порушення закону відповідно до законодавства країни перебування, а також правоохоронних органів (кримінальні та цивільні суди) обох держав.

11. "Медичне та стоматологічне обслуговування" - це медичні та стоматологічні послуги, які надаються військовослужбовцям та членам їх сімей Стороною, що приймає.

1. Сторони здійснюватимуть співробітництво в галузі військової підготовки в таких напрямках:

навчання в академіях та військово-навчальних закладах;

навчання в галузі військової медицини;

обмін військовослужбовцями на короткий термін;

взаємні візити військових делегацій;

інші напрямки за узгодженням Сторін.

2. Співробітництво в галузі військової підготовки на наступний рік планується щороку спільною українсько-турецькою комісією.

3. Дати щорічних зустрічей спільної комісії визначаються за узгодженням Сторін.

4. Пропозиції щодо навчання, які мають бути включені до щорічного плану співробітництва, направляються спільною комісією Сторонам не пізніше ніж за місяць перед зустріччю.

5. Діяльність у галузі військової підготовки і освіти військовослужбовців визначатиметься відповідними контрактами (протоколами).

6. Військовослужбовці, що направляються на навчання, відбираються Сторонами за узгодженням і згідно з можливостями Сторони, що приймає.

7. Військовослужбовці, які направляються з візитами, відбираються Сторонами за їх узгодженням.

1. Військовослужбовці, які перебувають на навчанні разом з членами сімей, повинні бути негайно повернені на батьківщину у разі екстремальних обставин, таких як внутрішнє безладдя, збройний конфлікт, війна тощо на території країни, що приймає.

2. Сторона, що направляє, має право відізвати своїх військовослужбовців з власних міркувань та без оголошення причин. Сторона, що приймає, повинна вжити всіх необхідних заходів щодо найшвидшого здійснення цього заходу.

3. Військовослужбовці не повинні брати участі у збройних конфліктах з третіми країнами або в політичній діяльності, а також не повинні залучатися до виконання обов'язків по забезпеченню внутрішнього порядку на території Сторони, що приймає.

Військовослужбовці не повинні залучатися до виконання обов'язків, не обумовлених у цій Угоді.

1. У разі смерті військовослужбовця чи одного із членів його сім'ї Сторона, що направляє, повинна прийняти рішення, чи покійний буде захоронений (кремований) на території Сторони, що приймає, чи відправлений на батьківщину.

2. У разі, коли захоронення здійснюється на території Сторони, що приймає, всі витрати, за винятком витрат на встановлення пам'ятника та доставку членів сім'ї покійного на батьківщину, несе Сторона, що приймає.