Дата підписання: 10.06.1993

Дата набуття чинності: 11.01.1995

Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина

Прагнучи забезпечити гармонійний розвиток відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина у галузі морського судноплавства, що мають базувати на обопільній зацікавленості цих країн і свободі їх зовнішньої торгівлі, та якомога зміцнити міжнародне співробітництво в цій галузі,

У розумінні того, що двосторонній обмін товарами має супроводжуватися дієвим обміном послугами,

Домовилися про таке:

У цій Угоді мається на увазі

1. під поняттям "компетентна установа морського транспорту"

а) в Україні - Міністерство транспорту

б) у Федеративній Республіці Німеччина - Міністерство транспорту та підлеглі йому установи.

2. під поняттям "судно Договірної Сторони" кожне судно, яке плаває у відповідності до правових норм цієї Договірної Сторони під її прапором і занесене до реєстру військових та риболовецьких суден. З огляду на застосування статей 2, 5, 8, 9, 10, 12, 13 і 14 під "судном Договірної Сторони", мається на увазі також кожне судно під прапором третьої держави, яке використовується установою морського транспорту однієї з Договірних Сторін;

3. під поняттям "установа морського транспорту Договірної Сторони" транспортне підприємство, котре використовує морські судна, має своє постійне розташування на території цієї Договірної Сторони і визнається у відповідності до її юридичних норм як "установа морського транспорту";

4. під поняттям "член екіпажу" капітан і будь-яка особа, котра виконує під час рейсу завдання або службу на борту судна і чиє прізвище занесене до судової ролі.

1. Договірні Сторони погоджуються сприяти розвиткові морського судноплавства між обома своїми країнами.

Вони утримуються від будь-якого заходу, котрий міг би зашкодити безборонним міжнародним морським перевезенням, а також необмеженій участі підприємств морського транспорту обох Договірних Сторін у перевезенні вантажів у рамках двосторонньої зовнішньої торгівлі та морським перевезенням між їхніми країнами та третіми державами.

2. Судна кожної Договірної Сторони мають право здійснювати рейси між портами обох Договірних Сторін, відкритими для міжнародного торговельного транспорту, та перевозити пасажирів і вантажі як поміж двома Договірними Сторонами, так і поміж кожною із Договірних Сторін і третіми країнами.

3. Підприємства морського транспорту третіх країн, а також судна під прапором третьої держави можуть без обмежень брати участь у перевезенні вантажів у рамках двосторонньої зовнішньої торгівлі між Договірними Сторонами. Зафрахтовані підприємствами морського транспорту Договірних Сторін судна користуються тими ж пільгами, що й ті, які плавають під прапором однієї з Договірних Сторін.

1. Ця Угода не стосується зобов'язань, що випливають з інших міжнародних угод, укладених Договірними Сторонами, перед усім з Конвенції Організації Об'єднаних Націй від 6 квітня 1974 року про кодекс поведінки у лінійних конференціях, і, зокрема, тих зобов'язань, що випливають для Федеративної Республіки Німеччина з її членства у Європейському Співтоваристві.

2. Практичні подробиці, що випливають з виконання Конвенції про кодекс поведінки у лінійних конференціях, мають регулюватися підприємствами морського транспорту, котрі беруть участь у двосторонніх перевезеннях, і належать до відповідних лінійних конференцій.

3. Обидві Договірні Сторони прагнутимуть ратифікувати відповідні міжнародні конвенції про безпеку суден, про соціальні умови моряків, про перевезення небезпечних вантажів та про захист морського навкілля.

Обидві Договірні Сторони не застосовуватимуть у міжнародному морському судноплавстві дискримінаційних дій будь-якого характеру, котрі зачіпали б інтереси морського судноплавства іншої Договірної Сторони або могли б зашкодити вільному вибору підприємства морського транспорту всупереч принципам вільної конкуренції.

1. Кожна Договірна Сторона забезпечує суднам іншої Договірної Сторони у своїх портах, територіальних водах та інших підлеглих її юрисдикції водоймах на основі взаємності таке ж ставлення, як і до власних суден, що беруть участь у міжнародних перевезеннях, зокрема під час заходу до порту, перебування там і виходу з порту, у використанні портових споруд для вантажних і пасажирських перевезень, а також у доступі до всіх послуг та інших існуючих закладів.

2. Згадана у пункті 1 взаємність розповсюджується також на право підприємства морського транспорту обох Договірних Сторін на доступ до здійснення та використання агентських послуг у відповідності до законів, чинних з боку кожної Договірної Сторони.

Кожна Договірна Сторона забезпечує підприємствам морського транспорту іншої Договірної Сторони право застосовувати доходи від послуг морського транспорту у територіальних водах першої Договірної Сторони для платежів, пов'язаних із судноплавством або перераховувати їх у вільно конвертованій валюті за кордон. Перераховування мають здійснюватися за офіційним обмінним курсом і у звичний термін.

Ця Угода не зачіпає чинних юридичних норм кожної із Договірних Сторін щодо:

а) переважного права власного прапора для національного каботажного судноплавства, рятувальної, буксирної, лоцманської та інших служб, котрі передбачені для її власних підприємств морського транспорту чи інших або громадян; проте про прибережне судноплавство не йдеться, якщо судно однієї з Договірних Сторін здійснює рейс поміж портами Договірної Сторони, щоб висадити пасажирів або вивантажити чи взяти на борт або перевезти вантаж чи пасажирів третьої країни;

б) зобов'язання для суден брати на борт лоцмана;

в) транспортних засобів, котрі виконують завдання державної служби;

г) морських розвідувальних робіт;

д) переважного права вимірювання морських глибин у територіальних водах.

1. Судна кожної Договірної Сторони, а також їхні екіпажі, пасажири та вантажі підпадають у територіальних водах іншої Договірної Сторони під дію чинних там юридичних норм.

2. Судна підприємств морського транспорту кожної із Договірних Сторін, перебуваючи у територіальних водах іншої Договірної Сторони, підпадають під дію чинних там законів і інших правових норм про захід у її територіальні води та вихід з них, а також про експлуатацію та керування суднами, що беруть участь у міжнародних перевезеннях.

3. Пасажири, члени екіпажу та відправники вантажів мусять дотримуватися чинних у територіальних водах кожної із Договірних Сторін законів та інших юридичних норм щодо в'їзду, перебування та виїзду пасажирів і екіпажів, а також ввіз, вивіз та складування товарів, зокрема правил оформлення звільнення на берег, імміграції, митних, податкових та карантинних правил.