1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Україною та Республікою Білорусь про співробітництво у забезпеченні прав осіб, які належать до національних меншин
( Угоду ратифіковано Законом N 1601-III від 23.03.2000 )
Україна та Республіка Білорусь, що надалі іменуються "Сторони",
вважаючи, що розвиток і зміцнення відносин дружби, добросусідства та співробітництва між ними відповідають інтересам їхніх народів,
беручи до уваги взаємозв'язок історичної долі народів обох держав, їхню духовну та культурну близькість, а також положення Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною і Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року,
підтверджуючи свою відданість дотриманню міжнародних стандартів у сфері прав людини, закріплених у Загальній декларації прав людини, міжнародних пактах про права людини та інших основоположних документах ООН,
враховуючи зобов'язання, що випливають із Гельсінського Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі, документів у галузі людського виміру ОБСЄ,
виходячи з того, що права осіб, які належать до національних меншин, є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини,
беручи до уваги, що на території кожної Сторони проживають особи, які належать до української та білоруської національностей,
визнаючи, що національні меншини є невід'ємною частиною суспільства, в якому вони живуть, збагачують його своєю працею, самобутністю та культурою,
будуючи відносини у сфері забезпечення прав національних меншин на основі взаємної поваги та рівноправного партнерства, а також, виходячи з необхідності забезпечувати на державному рівні потреби в галузі культури й освіти білоруської національної меншини в Україні та української національної меншини в Республіці Білорусь,
будучи впевненими, що для послідовного забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, збереження й розвитку їхньої етичної культури і мовної самобутності необхідно розвивати плідне співробітництво, розширяти договірно-правову базу в сфері міжнаціональних відносин,
домовилися про таке:
Стаття 1
У цій Угоді під особами, які належать до національних меншин, розуміються відповідно:
громадяни України, які відносять себе за етнічними, культурними і мовними особливостями до білоруської національної меншини;
громадяни Республіки Білорусь, які відносять себе за етнічними, культурними і мовними особливостями до української національної меншини.
Стаття 2
Сторони підтверджують, що належність до національної меншини є питанням індивідуального вибору особи, і гарантують, що такий вибір не матиме небажаних наслідків для зазначеної особи.
Кожна зі Сторін гарантує недопущення на своїй території будь-якої дискримінації громадян за ознакою їхньої належності до національних меншин.
Стаття 3
Кожна зі Сторін гарантує особам, які належать до національних меншин, громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні права і свободи відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів у сфері прав людини та національного законодавства.
Стаття 4
Кожна зі Сторін визнає за особами, які належать до національних меншин, право виявляти, зберігати та розвивати етнічну, культурну і мовну самобутність, не порушуючи при цьому прав та свобод інших осіб.
Кожна зі Сторін вживатиме законодавчих і адміністративних заходів для недопущення на своїй території будь-яких спроб асиміляції національних меншин всупереч їхній волі.
Стаття 5
Кожна зі Сторін зобов'язується забезпечувати особам, які належать до національних меншин, право на участь у громадському та державному житті, зокрема у вирішенні питань, що стосуються захисту їхніх законних інтересів.

................
Перейти до повного тексту