Кабінет Міністрів України та Уряд Італійської Республіки, надалі - Договірні Сторони,

з метою сприяння та врегулювання у взаємних інтересах пасажирських та вантажних перевезень, що виконуються автотранспортом між обома країнами або транзитом через їх території,

домовилися про таке:

Перевізники країн Договірних Сторін мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення між країнами Договірних Сторін або транзитом через їх території згідно з порядком, затвердженим цією Угодою, транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін.

Ця Угода поширюється на міжнародні пасажирські перевезення, що виконуються між територіями країн Договірних Сторін, а також транзитом, транспортними засобами, призначеними для перевезення пасажирів, які мають понад дев'ять місць, враховуючи місце водія (автобусами), відповідно до вимог діючого законодавства щодо в'їзду і перебування осіб на територіях Договірних Сторін.

1. Регулярними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення пасажирів автобусами за визначеними маршрутами, затвердженими розкладами руху і тарифами, які були заздалегідь доведені до відома пасажирів.

2. Перевізники, які виконують такі перевезення, повинні здійснювати посадку і висадку пасажирів на кінцевих зупинках та в інших місцях, передбачених розкладами, за винятком обставин, викладених у статті 6 цієї Угоди.

Регулярні перевезення між двома країнами організуються за взаємним погодженням компетентних органів Договірних Сторін.

1. Перевізник виконує регулярні перевезення пасажирів на підставі дозволу, який не може бути переданий іншому перевізнику.

2. Регулярні перевезення не повинні дублювати вже існуючі автобусні перевезення або перевезення, які достатньою мірою забезпечені існуючими послугами залізниці.

3. Дозвіл надається компетентними органами Договірних Сторін на ту частку маршруту, яка проходить по території їх країни.

4. Для одержання дозволу на виконання регулярних перевезень перевізник подає запит до компетентного органу своєї країни.

5. Запит повинен містити інформацію стосовно маршруту, розкладу, тарифів, схему маршруту з покажчиками зупинок і кілометражу та інші дані, визначені Змішаною Комісією. Компетентні органи можуть вимагати додаткову інформацію.

6. Компетентний орган країни однієї з Договірних Сторін надсилає компетентному органу країни іншої Договірної Сторони запити, одержані від перевізників і допущені до розгляду, разом з усією необхідною документацією.

7. На підставі одержаних запитів компетентні органи країн Договірних Сторін видають дозволи на виконання перевезень по їх територіях на основі взаємності, за винятком випадків, коли компетентні органи приймають інше рішення.

8. Під час виконання перевезень на транспортних засобах, які для цього застосовуються, повинен бути оригінал дозволу компетентного органу.

Перевізники не можуть виконувати каботажні перевезення на території країни іншої Договірної Сторони, за винятком випадків, коли на це існує домовленість між компетентними органами країн Договірних Сторін.

1. Регулярними транзитними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення пасажирів автобусами, які відправляються з території однієї з країн Договірних Сторін і прямують через територію країни іншої Договірної Сторони до третьої країни за умови, що жоден пасажир не був взятим або залишеним на території країни іншої Договірної Сторони.

2. Регулярні транзитні перевезення виконуються на підставі дозволу, що видається компетентним органом країни, через територію якої здійснюються перевезення. Для одержання дозволу перевізник подає запит через компетентний орган своєї країни.

1. Човниковими перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення, організовані з метою транспортування від одного й того ж місця відправлення до одного й того ж місця призначення, відпочинку або туризму пасажирів, заздалегідь угрупованих на передбачений час перебування та зворотного повернення кожної групи до місця відправлення наступним рейсом.

2. Пасажири, які виконували рейс до місця перебування у складі однієї групи, повинні зробити зворотний рейс у групі того ж самого складу, якщо інше не передбачено домовленостями між компетентними органами країн Договірних Сторін.

3. При виконанні човникових перевезень перший зворотний рейс і останній рейс туди виконуються без пасажирів.

1. Для виконання човникових перевезень між двома пунктами, один з яких розташований на території країни однієї Договірної Сторони, а інший на території країни іншої Договірної Сторони, необхідно отримати дозвіл компетентних органів обох Договірних Сторін.

2. Дозвіл надається перевізнику на підставі запиту, адресованого компетентному органу тієї країни, на території якої він зареєстрований.

3. Запит повинен містити інформацію стосовно мети перевезень, маршруту, кількості рейсів та дат їх виконання, загальної кількості пасажирів та їх кількості для кожного рейсу, а також іншу інформацію, визначену Змішаною Комісією.

4. Для одержання відповідних дозволів компетентний орган однієї Договірної Сторони, що отримав запит, надсилає компетентному органу іншої Договірної Сторони допущені до розгляду запити з необхідною документацією.

5. Компетентний орган іншої Договірної Сторони повідомляє про своє рішення протягом 30 днів з дня отримання запиту.

6. У разі позитивного рішення компетентний орган країни, в якій зареєстрований перевізник, що зробив запит, надає дозвіл перевізнику.

1. Нерегулярними автобусними перевезеннями згідно з цією Угодою вважаються перевезення, що виконуються одним з нижченаведених способів:

1) перевезення тим самим транспортним засобом тих самих пасажирів на протязі усього маршруту, який починається та закінчується на території країни реєстрації транспортного засобу;

2) перевезення тим самим транспортним засобом тих самих пасажирів за маршрутом, який починається у морському порту або аеропорту країни реєстрації транспортного засобу і закінчується у морському порту або аеропорту на території іншої країни, після чого транспортний засіб повертається:

- порожнім;

- з пасажирами, які прибули судном або літаком до того ж самого порту чи аеропорту, розташованого на території іншої країни, і мають продовжувати поїздку судном або літаком від іншого порту чи аеропорту, розташованого на території країни реєстрації транспортного засобу;

- з пасажирами, які прибули судном або літаком до іншого порту чи аеропорту, розташованого в цій країні, і мають продовжувати поїздку судном або літаком від іншого порту чи аеропорту, розташованого на території країни реєстрації транспортного засобу;

3) порожній транспортний засіб прибуває на територію країни іншої Договірної Сторони для перевезення в країну реєстрації транспортного засобу груп пасажирів на основі попередньої угоди між організатором перевезень та замовником.

1. Перевезення, передбачені пунктами 1 та 2 статті 10 цієї Угоди, навіть якщо вони транзитні, здійснюються без дозволу.

2. У цих випадках водій автобусу повинен мати список пасажирів.

3. Не потрібен дозвіл також у випадках заміни автобуса, що зазнав аварії, іншим автобусом у відповідності з нормами, встановленими Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

4. У випадках, передбачених пунктом 3 статті 10 цієї Угоди, компетентний орган країни однієї з Договірних Сторін, на території якої розташоване підприємство, що має здійснювати перевезення, повинен звернутися до компетентного органу іншої Договірної Сторони з запитом стосовно дозволу на виконання перевезень.

5. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно обмінюються квотою дозволів на виконання нерегулярних автобусних перевезень. Квота затверджується Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

1. Для усіх інших видів автобусних перевезень, непередбачених попередніми статтями цієї Угоди, необхідно заздалегідь кожного разу отримувати дозвіл компетентних органів країн Договірних Сторін.

2. Дозвіл видається перевізнику на підставі запиту, адресованого компетентному органу країни, на території якої він зареєстрований.

3. Запит повинен містити інформацію стосовно мети перевезень, маршруту, кінцевого пункту рейсу, транспортного засобу, що буде використовуватися, та всю іншу інформацію, погоджену компетентними органами Договірних Сторін.

4. Компетентний орган однієї з Договірних Сторін надсилає запити, допущені до розгляду, разом з усією необхідною документацією компетентному органу іншої Договірної Сторони.

5. Після отримання запиту компетентний орган однієї з Договірних Сторін протягом 30 днів з дня його отримання повідомляє про своє рішення компетентний орган іншої Договірної Сторони.

6. Після цього компетентний орган країни реєстрації перевізника, що робив запит, надає дозвіл перевізнику.

1. Перевізники, зареєстровані на територіях країн однієї з Договірних Сторін, здійснюють вантажні перевезення як між двома країнами Договірних Сторін, так і транзитом через їх території на підставі дозволів компетентного органу країни, по території якої здійснюються перевезення, за винятком випадків, передбачених статтею 14 цієї Угоди, та за умови наявності іншого рішення, прийнятого Змішаною Комісією, передбаченою статтею 28 цієї Угоди.

2. Під час здійснення вантажних перевезень в'їзд, рух та перебування транспортних засобів, а також водіїв на території країни іншої Договірної Сторони можуть підпадати, на правах взаємності, під особливі умови та контроль, якщо цього вимагають інтереси безпеки держави.

1. За умови дотримання вимог діючого національного законодавства, яке регламентує ввезення і вивезення нижчезгаданих вантажів, не потрібно дозволів, передбачених вищенаведеною статтею 13, на здійснення:

1) перевезень тіл та праху померлих;

2) перевезень матеріалів для виставок;

3) перевезень вантажів до аеропортів або з аеропортів у випадках тимчасової відміни повітряного сполучення;