Уряд України та Уряд Литовської Республіки, далі "Договірні Сторони",

прагнучи врегулювати порядок тимчасового працевлаштування громадян однієї держави на території іншої держави,

погодились про таке:

Ця Угода поширюється на громадян України та громадян Литовської Республіки, які постійно проживають на території своїх держав та:

1) направляються на територію іншої держави в межах договорів підряду, укладених між суб'єктами господарської діяльності обох держав, далі "працівники договорів підряду";

2) здійснюють трудову діяльність у роботодавця на території іншої держави на підставі трудового договору (контракту), далі "працівники".

1. Уповноваженими органами управління Договірних Сторін у межах цієї Угоди є:

в Україні - Міністерство праці України;

в Литовській Республіці - Міністерство соціальної охорони та праці Литовської Республіки.

2. Уповноважені органи управління Договірних Сторін можуть визначати установи, далі "компетентні установи", які здійснюватимуть практичну реалізацію цієї Угоди.

3. Для реалізації цієї Угоди уповноважені органи управління Договірних Сторін можуть створити робочу групу, яка за пропозицією одного з уповноважених органів управління проводить засідання по черзі в Україні та Литовській Республіці.

1. Працівникам дозвіл на роботу видається на строк до дванадцяти місяців у порядку, установленому законодавством держави, на території якої здійснюється трудова діяльність. В окремих випадках цей строк може бути продовжений ще на 6 місяців.

2. Працівникам договорів підряду дозвіл на роботу видається на строк до двох років згідно із законодавством держави, на території якої реалізується договір між суб'єктами господарської діяльності. У разі необхідності продовження робіт по договору підряду цей строк може бути продовжений, але не більш ніж на 6 місяців.

3. Для одержання дозволу на продовження строку трудового договору (контракту) за згодою працівника роботодавець звертається в установленому порядку до компетентних установ тієї Договірної Сторони, на території якої працівник працевлаштований, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії трудового договору (контракту).

4. Продовження строку трудової діяльності працівника та працівника договору підряду, передбачене пунктами 1 і 2 цієї статті, не розглядається як видача нового дозволу на роботу.

5. У разі, якщо громадяни однієї держави здійснювали трудову діяльність на території іншої держави до набрання чинності цією Угодою, обчислення строків, зазначених У пунктах 1 і 2 цієї статті, для них починається з дня набрання чинності цією Угодою.

6. Дозвіл на трудову діяльність працівників договорів підряду видається, як правило, з метою реалізації таких договорів, які передбачають виконання робіт, що потребують високої професійної кваліфікації.

Уповноважені органи управління Договірних Сторін залежно від ситуації на ринках праці України та Литовської Республіки можуть встановлювати взаємопогоджені річні квоти на чисельність працівників та працівників договорів підряду.

1. На працівників поширюється законодавство держави працевлаштування, яке регулює трудові відносини.

2. Виконання всіх формальностей, пов'язаних зі сприянням працевлаштуванню в державі, працевлаштування є для працівників безплатним.

На працівників договорів підряду поширюється законодавство держави виїзду, яке регулює трудові відносини.

1. Працівник не може виконувати іншу роботу за винагороду, крім тієї, на яку виданий дозвіл на роботу у певного роботодавця на передбачений період. У разі виконання працівником, іншої роботи за винагороду або зміни роботодавця дозвіл анулюється.

2. Працівники договорів підряду не можуть бути передані третій стороні для виконання інших оплачуваних робіт.

3. Після закінчення строку трудового договору (контракту) працівник зобов'язаний покинути територію держави працевлаштування.

Порядок в'їзду та перебування працівників, та працівників договорів підряду на території держави працевлаштування регулюється законодавчими та іншими нормативними актами цієї держави.

1. Трудовий договір (контракт) укладається безпосередньо між працівником та роботодавцем у письмовій формі.

2. Трудовий договір (контракт) повинен містити положення, що визначають оплату та умови праці, умови надання медичної допомоги, порядок покриття витрат на проїзд працівника із держави постійного проживання до місця роботи в іншій державі і назад, строк дії зазначеного договору (контракту), умови його дострокового розірвання та інші питання, пов'язані з трудовою діяльністю та проживанням працівника.