Кабінет Міністрів України та Уряд Турецької Республіки (далі - Сторони), маючи намір забезпечити взаємний захист секретної інформації та матеріалів у оборонній промисловості, засекречених в державі однієї Сторони та переданих в державу іншої Сторони,

враховуючи положення Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у військовій сфері з питань навчання, технічної і наукової співпраці від 27 липня 1994 року та Угоди про співробітництво у галузі оборонної промисловості від 21 травня 1998 року,

бажаючи встановити правила взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, які повинні поширюватися на угоди про співробітництво у оборонній промисловості, що укладатимуться між Сторонами та організаціями і які передбачають обмін секретною інформацією та матеріалами,

підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання обох держав, які випливають з інших міжнародних Угод, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,

погодилися про таке:

Метою цієї Угоди є забезпечення взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється під час співробітництва в оборонній промисловості між організаціями та/або спільними підприємствами держав обох Сторін.

Ця Угода розкриває принципи та діяльність Сторін стосовно взаємного захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється у процесі співробітництва в оборонній промисловості.

1. "Секретна інформація та матеріали" - інформація у будь-якій формі та будь-які документи, вироби, речовини або матеріали, на/в яких інформація міститься або може бути записана, і які в інтересах національної безпеки держав Сторін, згідно з їх чинним законодавством, підлягають охороні від несанкціонованого доступу і засекречені відповідним чином, включаючи ті, що створені спільно організаціями Сторін у рамках співробітництва.

2. "Уповноважений орган у сфері безпеки" - державний орган, відповідальний за виконання цієї Угоди, визначений у статті 4 цієї Угоди.

3. "Організація" - будь-яка державна або приватна юридична особа незалежно від форми власності, де обробляється, зберігається і захищається секретна інформація та матеріали, що бере участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів в рамках цієї Угоди.

4. "Сторона-джерело" - Сторона, яка засекретила інформацію та матеріали і є власником секретної інформації та/або виробником секретних матеріалів, і передала їх Стороні-одержувачу.

5. "Сторона-одержувач" - Сторона, яка одержує секретну інформацію та матеріали від організацій Сторони-джерела.

6. "Третя сторона" - уряди держав, які не визначені цією Угодою як "Сторони", а також громадяни або юридичні особи цих держав.

Уповноваженим органом у сфері безпеки, відповідальним за виконання цієї Угоди, є:

в Україні: Служба безпеки України, 01034 м. Київ

в Туреччині: Міністерство національної оборони, Управління технічних служб; 06100 Баканліклар/АНКАРА

Сторони поінформують одна одну про те, які органи є компетентними щодо виконання окремих статей цієї Угоди.

1. Не можуть мати положень, які суперечать цій Угоді, будь-які угоди або контракти, які укладатимуться між організаціями Сторін у галузі оборонної промисловості з наступних питань:

а) військово-технічне співробітництво та/або обмін інформацією у будь-якій сфері між Збройними Силами двох Сторін;

б) співробітництво, обмін інформацією, спільні підприємства, контракти або будь-які інші стосунки між державними органами та/або приватними організаціями обох Сторін стосовно військових, оборонних питань або питань безпеки;

в) продаж військового обладнання або озброєння однією Стороною іншій Стороні;

г) внутрішньодержавна або міжнародна передача секретної інформації та матеріалів.

2. Кожна Сторона поінформує свої відповідні організації про існування цієї Угоди між Сторонами.

3. Ця Угода буде також застосовуватися під час будь-яких майбутніх переговорів або до угод між Сторонами з питань, зазначених у цій статті.

1. В рамках заходів захисту, передбачених своїми національними законами та правилами, кожна Сторона бере на себе зобов'язання щодо захисту секретної інформації та матеріалів, обмін якими здійснюється згідно з положеннями цієї Угоди, та згодна з тим, що еквівалентність ступенів секретності встановлюється наступною таблицею:

2. Кожна Сторона бере на себе зобов'язання після отримання секретних матеріалів від іншої Сторони надати їм власні грифи секретності згідно з вищенаведеною таблицею еквівалентності ступенів секретності.

1. Секретна інформація та матеріали, отримані в результаті обміну, можуть використовуватися тільки для цілей, пов'язаних з виконанням угод, контрактів або контрактів на проведення субпідрядних робіт, схвалених Сторонами. Вони не повинні використовуватися для цілей реклами тощо.

2. Підлягають охороні "ноу-хау" та права власності, походження яких пов'язане з секретною інформацією та матеріалами.

3. Секретна інформація та матеріали і пов'язані з ними "ноу-хау" та права власності не можуть бути розкриті третій Стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.

4. Несекретна інформація, пов'язана з секретною інформацією та матеріалами, не повинна використовуватися для цілей, відмінних від тих, які пов'язані з виконанням угод та контрактів, передбачених Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у галузі оборонної промисловості від 21 травня 1998 р. Для такого використання необхідна попередня письмова згода Сторони-джерела.

5. Канали передачі запиту та отримання секретної інформації та матеріалів:

а) у нормальних умовах:

1) з України до Туреччини:

з Посольства України через військового аташе в Анкарі до Департаменту технічних служб Міністерства національної оборони, (06100 Баканліклар/АНКАРА):

2) з Туреччини в Україну:

з Посольства Туреччини у Києві через військового аташе в Україні до Міністерства закордонних справ України (01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1).;

б) у термінових випадках:

безпосередня доставка за наступними адресами:

1) в Україні:

Міністерство закордонних справ України

(01018, м. Київ, Михайлівська площа. 1);

2) в Туреччині:

Департамент технічних служб,

Міністерство національної оборони,

(06100 Баканліклар/АНКАРА/ТУРЕЧЧИНА)

1. Секретна інформація та матеріали повинні передаватися, як правило, на міжурядовій основі по дипломатичних або військових каналах через уповноважених представників кожної із Сторін, які вказані у статті 4 цієї Угоди, або будь-якими іншими способами, погодженими обома Сторонами. Той же самий спосіб також необхідно застосовувати щодо секретної інформації та матеріалів, переданих за допомогою обладнання та систем зв'язку. Разом з тим у термінових випадках секретні документи та матеріали можуть передаватися між Сторонами через осіб з організації, яка відповідає за виконання контракту або контракту на проведення субпідрядних робіт, яким оформлено допуск відповідної форми. Такі особи повинні мати відповідне посвідчення, видане Уповноваженим органом у сфері безпеки, а також мають бути належним чином проінструктовані стосовно своїх обов'язків та безпеки інформації та матеріалів.

Таких процедур слід дотримуватися тільки тоді, коли недостатньо часу для виконання обов'язків згідно з контрактом, та в тих ситуаціях, коли передача секретної інформації та матеріалів по дипломатичних та військових каналах викликає затримки.

2. У разі, коли передача секретних матеріалів дипломатичними та військовими каналами неможлива через їх розмір, вагу, упаковку або з будь-якої іншої причини, повинні застосовуватися такі правила:

а) Транспортування секретних матеріалів підлягає попередньому письмовому узгодженню з Уповноваженим органом у сфері безпеки стосовно дати, засобів та порядку здійснення.

б) Перед здійсненням транспортування особи, відповідальні за транспортування та супроводження, повинні пройти перевірку, їм має бути оформлений допуск до секретної інформації відповідного ступеня і надані роботодавцем необхідні інструкції щодо безпеки та порядку супроводження секретних матеріалів, за які вони несуть відповідальність.

в) Кожна Сторона повинна визначити маршрути прямування по території її держави. У випадку, коли повинно бути організоване періодичне транспортування, Сторони визначають за взаємною згодою пункти вантаження і розвантаження, необхідні заходи забезпечення безпеки секретних матеріалів під час транзиту та митні процедури.