1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення
( Договір ратифіковано Законом N 238-IV від 22.11.2002 )
Дата підписання:
Дата ратифікації Україною:
Дата набрання чинності для України: 01.04.2003
04.07.2001
22.11.2002
Україна та Чеська Республіка (далі - Договірні Сторони), прагнучи належним чином оформити взаємні відносини між країнами в сфері соціального забезпечення, домовилися про таке:
ЧАСТИНА I
Загальні положення
Стаття 1
1. Для цілей цього Договору нижче наведені терміни означають:
1) "правові норми" - закони та інші нормативно-правові акти Договірних Сторін, що регламентують види соціального забезпечення, які вказані в статті 2 цього Договору;
2) "Компетентна установа":
з боку України -
- Міністерство праці та соціальної політики;
з боку Чеської Республіки -
- Міністерство праці та соціальних справ;
3) "Уповноважений орган" - орган, який займається реалізацією правових норм цього Договору;
4) "постійне проживання" - місце постійного проживання відповідно до правових норм кожної із Договірних Сторін;
5) "тимчасове перебування" - тимчасове перебування, тривалість якого залежить від заздалегідь визначеної мети перебування відповідно до правових норм кожної із Договірних Сторін;
6) "працівник" - особу, яка працює за наймом, самостійно забезпечує себе роботою, або особу, яка прирівняна до таких згідно з правовими нормами Договірної Сторони;
7) "член сім'ї" - особу, котра вважається такою відповідно до правових норм тієї Договірної Сторони, яка визнає за особою право на допомогу та виплачує її;
8) "страховий стаж" - період, протягом якого сплачувалися внески на соціальне страхування, трудовий стаж або інші періоди, які зараховуються до страхового стажу згідно з правовими нормами кожної із Договірних Сторін;
9) "пенсії та допомоги" - пенсії та грошові допомоги, включаючи всі їх частини і всі підвищення, надбавки та доплати;
10) "допомога сім'ям з дітьми" - періодичну грошову допомогу, що надається залежно від кількості та віку дітей та від сукупного доходу сім'ї;
11) "допомога на поховання" - одноразову грошову допомогу, що надається у випадку смерті особи;
12) "допомога по безробіттю" - грошову допомогу, що виплачується особам, котрі згідно із законодавством України вважаються безробітними, а згідно з правовими нормами Чеської Республіки вважаються претендентами на працевлаштування.
2. Інші терміни, використані в цьому Договорі, мають таке значення, яке надається їм правовими нормами кожної з Договірних Сторін.
Стаття 2
1. Цей Договір поширюється на здійснення таких видів грошових виплат:
- відповідно до правових норм України:
1) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
2) допомога по вагітності та пологах, при народженні дитини та догляду за нею;
3) допомога сім'ям з дітьми;
4) допомога у разі нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання, а також смерті потерпілого, яка настала з цих причин;
5) допомога по безробіттю;
6) пенсія за віком;
7) пенсія по інвалідності;
8) пенсія в разі втрати годувальника;
9) допомога на поховання.
- відповідно до правових норм Чеської Республіки:
1) допомоги під час хвороби та материнства;
2) допомоги у зв'язку з інвалідністю;
3) допомоги у зв'язку із старістю;
4) допомоги членам сім'ї померлого;
5) допомоги у зв'язку з каліцтвом та професійним захворюванням;
6) похоронні;
7) допомоги по безробіттю;
8) допомоги сім'ям з дітьми.
2. Цей Договір також поширюється на правові норми, що змінюють або заміняють норми, згадані у попередньому пункті. Однак Договір не поширюється на правові норми, через які будуть впроваджуватися нові галузі соціального забезпечення, якщо Компетентні установи не домовляться про інше.
3. Цим Договором не порушуються зобов'язання Договірних Сторін, що випливають з їхніх міжнародних договорів, укладених із третіми країнами.
Стаття 3
Положення цього Договору поширюються на:
а) громадян Договірних Сторін, що підпадають або підпадали під дію правових норм однієї або двох Договірних Сторін;
б) інших осіб, якщо їхні права виникають на підставі прав громадян Договірних Сторін, згаданих у пункті а).
Стаття 4
Особи, на яких поширюються положення цього Договору, при застосуванні правових норм кожної із Договірних Сторін прирівнюються у своїх правах до громадян кожної із Договірних Сторін, якщо цим Договором не передбачено інше.
Стаття 5
Особа не може бути позбавлена права на допомогу та допомога не може бути зменшена, змінена, зупинена або відмінена тільки через те, що ця особа проживає на території іншої Договірної Сторони, якщо в цьому Договорі не буде передбачено інше.
ЧАСТИНА II
Використання правових норм
Стаття 6
Якщо статті 7 та 8 цього Договору не встановлюють іншого, то на працівників будуть поширюватися правові норми тієї Договірної Сторони, на території якої здійснюється їхня трудова діяльність.
Стаття 7
1. На працівника, котрого роботодавець з місцем знаходження на території однієї Договірної Сторони відряджає для виконання робіт на територію іншої Договірної Сторони, поширюються правові норми першої Договірної Сторони на строк до кінця 24 календарних місяців з часу відрядження.
2. Положення пункту 1 цієї статті не поширюється на працівників, відряджених роботодавцем однієї Договірної Сторони з метою виконання робіт на територію іншої Договірної Сторони, якщо вони мають там дозвіл на постійне проживання.
3. Працівники авіаційних, залізничних та автотранспортних компаній, які забезпечують міжнародні перевезення на територіях обох Договірних Сторін, підпадають під дію правових норм тієї Договірної Сторони, на території якої знаходиться їхня компанія.
4. У випадку відрядження на територію Договірних Сторін державних службовців або ж осіб, котрі такими вважаються, на них поширюються правові норми тієї Договірної Сторони, яка відряджає.
5. На команду судна та інших осіб, які працюють за наймом на борту судна, поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої судно плаває.
Стаття 8
Права членів дипломатичних представництв, консульських установ та осіб, котрі перебувають у них на службі, регулюються Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року та Віденською конвенцією про консульські зносини від 24 квітня 1963 року.
Стаття 9
У разі спільного клопотання працівника та роботодавця Компетентні установи або інші уповноважені ними органи Договірних Сторін за взаємною згодою можуть робити винятки щодо статей 6-8 цього Договору.
ЧАСТИНА III
Особливі положення для окремих галузей соціального забезпечення та видів допомоги
Розділ перший
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та материнством
Стаття 10
Якщо згідно з правовими нормами однієї із Договірних Сторін виникнення, тривання або поновлення права на допомогу залежать від наявності певного страхового стажу, відповідний Уповноважений орган має взяти до уваги наявність та тривалість подібного страхового стажу в необхідному обсязі, якщо він не збігається в часі, який особа набула згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони.
Стаття 11
Допомога у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю та материнством призначається і виплачується згідно із правовими нормами за рахунок коштів тієї Договірної Сторони, на території якої особа застрахована. Ці допомоги виплачуються за кордон лише в тих випадках, якщо це передбачено правовими нормами цієї Договірної Сторони.
Стаття 12
Якщо згідно з правовими нормами кожної з Договірних Сторін та цим Договором виконані умови для надання допомоги по материнству у кожній Договірній Стороні, вона надається згідно з правовими нормами тієї Договірної Сторони, на території якої особа постійно проживає.
Розділ другий
Пенсії по інвалідності, за віком, у разі втрати годувальника
Глава 1
Загальні положення
Стаття 13
Якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони всі умови, необхідні для виникнення права на пенсію, виконані й без прийняття до уваги страхового стажу, набутого відповідно до правових норм іншої Договірної Сторони, Компетентна установа першої Договірної Сторони встановлює пенсію виключно на основі зарахованого страхового стажу згідно з її правовими нормами.
Стаття 14
Якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникнення, тривання або поновлення права на пенсію залежить від наявності або набуття певного страхового стажу, Уповноважений орган в необхідному обсязі має прийняти до уваги наявність та подібний страховий стаж, який особа набула згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, за умови, що періоди страхування не збігаються в часі.
Стаття 15
Якщо право на надання пенсії згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони виникає лише на основі зарахування страхового стажу, набутого згідно з правовими нормами іншої Договірної Сторони, то Уповноважений орган першої Договірної Сторони:
а) визначає розмір пенсії, яка підлягає виплаті, із урахуванням усіх періодів страхування таким чином, якби весь страховий стаж був набутий виключно згідно з власними правовими нормами;
б) на підставі пенсії, обчисленої відповідно до пункту а) цієї статті, призначає до виплати пенсію в розмірі, що відповідає співвідношенню між страховим стажем, встановленим згідно з правовими нормами першої Договірної Сторони, та загальним трудовим стажем, набутим згідно із правовими нормами обох Договірних Сторін.
Стаття 16
Якщо страховий стаж, набутий згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони, не досягає одного року та на підставі цього строку не виникає право на пенсію, Уповноважений орган іншої Договірної Сторони цей строк зараховує як стаж, набутий згідно з її власними правовими нормами.
Стаття 17
Якщо згідно з правовими нормами однієї Договірної Сторони розмір пенсії залежить від кількості членів сім'ї, Уповноважений орган цієї Договірної Сторони бере до уваги і членів сім'ї, котрі постійно проживають на території іншої Договірної Сторони.

................
Перейти до повного тексту