1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


Договір
між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах
( Договір ратифіковано Законом N 1438-III від 10.02.2000 )
Дата підписання: 22.07.1998
Дата ратифікації: 10.02.2000
Дата набуття чинності: 27.02.2001
Зміст
Стаття 1 Обсяг допомоги
Стаття 2 Центральні Органи
Стаття 3 Обмеження у наданні допомоги
Стаття 4 Форма і зміст запитів
Стаття 5 Виконання запитів
Стаття 6 Витрати
Стаття 7 Обмеження використання
Стаття 8 Показання чи докази у Запитуваній Державі
Стаття 9 Офіційна документація
Стаття 10 Показання чи докази поза межами Запитуваної Держави
Стаття 11 Передача осіб, які знаходяться під вартою
Стаття 12 Транзитне перевезення осіб, які знаходяться під вартою
Стаття 13 Встановлення місця знаходження осіб чи предметів або їх ідентифікація
Стаття 14 Вручення документів
Стаття 15 Розшук та вилучення
Стаття 16 Повернення предметів
Стаття 17 Допомога у проведенні заходів з конфіскації
Стаття 18 Співвідношення з іншими угодами
Стаття 19 Консультації
Стаття 20 Ратифікація, набуття чиннності та припинення дії
Додаток
Україна та Сполучені Штати Америки,
бажаючи поліпшити ефективність діяльності компетентних органів обох держав, пов'язаних із розслідуванням, переслідуванням та попередженням злочинності шляхом співробітництва і наданням взаємної правової допомоги у кримінальних справах,
погодились на викладеному нижче:
Стаття 1
Обсяг допомоги
1. Відповідно до положень цього Договору Договірні Держави надають взаємну допомогу у розслідуванні, переслідуванні та попередженні злочинів, а також у судовому розгляді кримінальних справ.
2. Допомога включає:
a) отримання показань або заяв осіб;
b) забезпечення документами, протоколами та іншими предметами;
c) встановлення місця знаходження чи ідентифікація осіб або предметів;
d) вручення документів;
e) передачу осіб, які знаходяться під вартою, для дачі показань або для інших цілей;
f) здійснення розшуку і вилучення;
g) заходи, пов'язанні з арештом та конфіскацією майна, реституцією і стягненням штрафів; та
h) будь-яку іншу форму допомоги, що не заборонена законодавством Запитуваної Держави.
3. Допомога надається незалежно від того, чи є діяння, яке є предметом розслідування, переслідування чи судового розгляду в Запитуючій Державі, злочином згідно із законодавством Запитуваної Держави.
4. Цей Договір призначений виключно для надання взаємної правової допомоги між Договірними Державами. Положення цього Договору не можуть бути використані жодною приватною особою як підстава для одержання, приховування або вилучення будь-яких доказів чи для перешкодження виконанню запиту.
Стаття 2
Центральні Органи
1. Кожна Договірна Держава має Центральний Орган, який робить і отримує запити відповідно до цього Договору.
2. Центральним Органом України є Міністерство юстиції та Генеральна Прокуратура. Центральним Органом Сполучених Штатів Америки є Міністр Юстиції або особа, призначена Міністром Юстиції.
3. Кожен Центральний Орган звертається лише з розглянутими і схваленими ним запитами. Центральний Орган Запитуючої Держави намагатиметься не робити запитів, якщо, на його думку:
а) злочин, якого стосується запит, не спричинив серйозних наслідків; або
b) обсяг допомоги, що запитується, не відповідає мірі покарання, яка може бути застосована.
4. Центральні Органи безпосередньо зносяться один з одним з метою досягнення цілей цього Договору.
Стаття 3
Обмеження у наданні допомоги
1. Центральний Орган Запитуваної Держави може відмовити у наданні допомоги, якщо:
a) запит стосується військового злочину, який не є злочином згідно із звичайним кримінальним правом;
b) запит стосується політичного злочину;
c) виконання запиту завдасть шкоди безпеці або подібним істотним інтересам Запитуваної Держави; або
d) запит не відповідає вимогам цього Договору.
2. Перед відмовою у наданні допомоги згідно з цією статтею, Центральний Орган Запитуваної Держави проводить консультації з Центральним Органом Запитуючої Держави щодо вирішення питання про надання допомоги за умов, які він вважає необхідними. Якщо Запитуюча Держава приймає допомогу на таких умовах, вона дотримується цих умов.
3. У разі коли Центральний Орган Запитуваної Держави відмовляє у наданні допомоги, він повідомляє Центральний Орган Запитуючої Держави про причини такої відмови.
Стаття 4
Форма і зміст запитів
1. Запит про допомогу має бути зроблений у письмовій формі, крім невідкладних випадків, коли Центральний Орган Запитуваної Держави може прийняти запит в іншій формі. Якщо запит, зроблений не в письмовій формі, він підтверджується письмово протягом десяти днів, якщо Центральний Орган Запитуваної Держави не погоджується про інше. Запит робиться мовою Запитуваної Держави, якщо не погоджено інше.
2. Запит включає:
a) назву органу, що провадить розслідування, переслідування або судовий розгляд, у зв'язку з якими робиться запит;
b) викладення обставин справи і характеру розслідування, переслідування чи судового розгляду та відповідних положень закону стосовно кожного злочину;
c) опис доказів, інформації або іншої запитуваної допомоги;
та
d) зазначення мети, для якої докази, інформація або інша допомога запитуються.
3. В міру необхідності та можливості запит також включає:
a) інформацію про особу та місцеперебування будь-якої особи, від якої слід отримати докази;
b) інформацію про особу та місцеперебування особи, якій вручається документ, її причетність до провадження та про спосіб, у який має бути вручено документ;
c) інформацію про особу чи предмет, місцезнаходження яких має бути встановлено, та їх ймовірне місце знаходження;
d) точний опис місця або особи, що їх необхідно обшукати, та предмета, який необхідно вилучити;
e) опис способу отримання та протоколювання будь-яких показань чи заяв;
f) опис показання чи заяви, щодо яких робиться запит, який може включати перелік запитань, які вимагається поставити особі;
g) опис будь-якої окремої процедури, якої слід дотримуватись у процесі виконання запиту, включаючи посвідчення, зазначені у статтях 8, 9 та 15 цього Договору, шляхом заповнення відповідних Форм, які додаються до цього Договору;
h) інформацію щодо витрат, пов'язаних з проїздом і перебуванням особи, яка запрошена з'явитися поза межами Запитуваної Держави; та
і) будь-яку іншу інформацію, до якої може бути привернуто увагу Запитуваної Держави з метою сприяння виконанню нею запиту.
Стаття 5
Виконання запитів
1. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно виконує запит або, в разі доцільності, передає його органу, що має відповідну юрисдикцію. Компетентні органи Запитуваної Держави роблять все в межах своїх повноважень для виконання запиту. Компетентні органи Запитуваної Держави мають повноваження видавати повістки про явку до суду, ордери на обшук і арешт або інші розпорядження, необхідні для виконання запиту.
2. Центральний Орган Запитуваної Держави представляє або вживає заходів для представлення інтересів Запитуючої Держави у процесі виконання запиту про допомогу в Запитуваній Державі.
3. Запити виконуються згідно із законодавством Запитуваної Держави, за винятком випадків, передбачених цим Договором. Проте зазначений у запиті спосіб виконання дотримується, якщо це не заборонено законодавством Запитуваної Держави.
4. У разі коли Центральний Орган Запитуваної Держави визначає, що виконання запиту може зашкодити кримінальному розслідуванню, переслідуванню чи судовому розгляду, що проводиться у цій Державі, він може відкласти виконання або, після консультацій з Центральним Органом Запитуючої Держави, поставити виконання запиту під певні необхідні умови. Якщо Запитуюча Держава приймає допомогу на таких умовах, вона дотримується цих умов.
5. Запитувана Держава докладає всіх зусиль для забезпечення конфіденційності запиту та його змісту, якщо про таку конфіденційність просить Центральний Орган Запитуючої Держави. У разі коли запит не може бути виконаний без порушення такої конфіденційності, Центральний Орган Запитуваної Держави повідомляє про це Центральний Орган Запитуючої Держави, яка визначає, чи повинен, незважаючи на це, запит виконуватись.
6. Центральний Орган Запитуваної Держави дає відповіді на обґрунтовані запити Центрального Органу Запитуючої Держави стосовно ходу виконання запиту.
7. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно повідомляє Центральний Орган Запитуючої Держави про результати виконання запиту. Якщо у виконанні запиту відмовлено або воно затримане чи відкладене, Центральний Орган Запитуваної Держави повідомляє Центральний Орган Запитуючої Держави про причини відмови, затримки чи відкладення.
Стаття 6
Витрати
1. Запитувана Держава сплачує всі витрати, що стосуються виконання запиту, за винятком:
а) виплат спеціалістам;
b) витрат на письмовий, усний переклад, протоколювання; та
с) витрат на проїзд і перебування осіб, які пересуваються на території Запитуваної Держави в інтересах Запитуючої Держави, або відповідно до статей 10 та 11 цього Договору.
2. Якщо в ході виконання запиту стало очевидним, що його повне виконання призведе до витрат надзвичайного характеру, Центральні Органи проводять консультації з метою визначення умов, за яких виконання може бути продовжено.
Стаття 7
Обмеження використання
1. Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати від Запитуючої Держави не використовувати без попередньої згоди Центрального Органу Запитуваної Держави будь-які докази або інформацію, одержані на підставі цього Договору у будь-якому розслідуванні, переслідуванні чи судовому розгляді, які не зазначені у запиті. В таких випадках Запитуюча Держава дотримується цієї вимоги.
2. Центральний Орган Запитуваної Держави може вимагати, щоб докази або інформація, одержані на підставі цього Договору, зберігалися конфіденційно або використовувалися лише з дотриманням умов, що зазначаються. Якщо Запитуюча Держава приймає докази чи інформацію на таких умовах, вона докладає всіх зусиль для їх дотримання.
3. Ніщо у цій статті не виключає використання або оприлюднення доказів чи інформації у тій мірі, в якій це встановлено Конституцією Запитуючої Держави у кримінальному переслідуванні. Запитуюча Держава заздалегідь інформує Запитувану Державу про можливе використання або оприлюднення.
4. Докази чи інформація, які були оприлюдненні у Запитуючій Державі у порядку, передбаченому пунктами 1 чи 2 цієї статті, можуть використовуватись надалі для будь-якої мети.
Стаття 8
Показання чи докази у Запитуваній Державі
1. Особу в Запитуваній Державі, від якої вимагаються показання чи докази згідно з цим Договором, буде зобов'язано, якщо необхідно, з'явитися і дати показання чи видати предмети, включаючи документи та записи. Особа, яка усно чи письмово дає неправдиві показання у процесі виконання запиту, підлягає переслідуванню в Запитуваній Державі згідно з кримінальним законодавством цієї Держави.
2. На запит Центральний Орган Запитуваної Держави заздалегідь надає інформацію про дату та місце одержання показання чи доказу згідно з цією статтею.
3. Запитувана Держава дозволяє присутність зазначених у запиті осіб у процесі виконання запиту і дозволяє таким особам ставити запитання особі, яка дає показання чи надає докази.
4. Якщо особа, згадана у пункті 1 робить заяву про наявність у неї імунітету, привілею, або про недієздатність згідно із законодавством Запитуючої Держави, показання чи доказ, незважаючи на це, отримуються та ця заява письмовим повідомленням доводиться до відома Центрального Органу Запитуючої Держави для вирішення її компетентними органами цієї Держави.
5. Якщо це визначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній Державі згідно з цією статтею, або про який йдеться у показаннях, отриманих на підставі цієї статті, посвідчується у відповідній Формі, що додається до запиту. Ділова документація, достовірність якої посвідчена у відповідній Формі, або у формі, яка засвідчує відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в Запитуючій Державі як доказ її змісту.
Стаття 9
Офіційна документація
1. Запитувана Держава забезпечує Запитуючу Державу копіями загальнодоступних документів, включаючи документи або інформацію у будь-якій формі, що знаходяться у розпорядженні державних відомств та органів у Запитуваній Державі.
2. Запитувана Держава може надавати копії будь-яких записів, включаючи документи або інформацію в будь-якій формі, які знаходяться у розпорядженні державних відомств або органів у цій Державі, але які не є загальнодоступними, в тому ж обсязі і на таких же умовах, на яких ці копії могли б надаватись її власним правоохоронним чи судовим органам. Запитувана Держава може на власний розсуд повністю або частково відмовитися від виконання запиту щодо документів, які не є загальнодоступними.
3. Якщо це зазначено в запиті, доказ, одержаний у Запитуваній Державі згідно з цією статтею, посвідчується у відповідній Формі, що додається до запиту. Офіційна документація, достовірність якої посвідчена у відповідній Формі, або Формі, яка засвідчує відсутність чи неіснування такої документації, є допустимою в Запитуючій Державі як доказ її змісту.
Стаття 10
Показання чи докази поза межами Запитуваної Держави
1. Коли Запитуюча Держава вимагає присутності особи у цій Державі або в третій Державі, Запитувана Держава запрошує таку особу з'явитися до відповідного органу у Запитуючій або в третій Державі. Центральний Орган Запитуваної Держави негайно повідомляє Центральний Орган Запитуючої Держави про відповідь такої особи.
2. Запитуюча Держава зазначає межі, в яких відшкодовуються витрати такій особі. Особа, яка погоджується з'явитись, може клопотати, щоб Запитуюча Держава надала грошовий аванс для покриття таких витрат. Такий аванс може бути наданий посольством або консульством Запитуючої Держави.
3. Центральний Орган Запитуючої Держави може на власний розсуд визначити, щоб особі, яка присутня у Запитуючій Державі згідно з цією статтею, не вручалися судові документи або така особа не затримувалася чи не піддавалася будь-яким обмеженням особистої свободи у зв'язку з будь-якими діяннями чи обвинувальними вироками, які мали місце перед залишенням цією особою Запитуваної Держави.
4. Гарантія недоторканності, передбачена цією статтею, припиняється після того, як компетентний орган Запитуючої Держави повідомив особу, яка з'являється згідно з цим Договором, про те, що подальша присутність цієї особи не вимагається, і особа, будучи вільною залишити цю Державу, не залишила її протягом семи днів або, залишивши, добровільно повернулася.
Стаття 11
Передача осіб, які знаходяться під вартою
1. Особа, яка знаходиться під вартою в Запитуваній Державі, чия присутність в Запитуючій Державі або в третій Державі необхідна для цілей надання допомоги на підставі цього Договору, передається з цією метою із Запитуваної Держави до Запитуючої Держави або до третьої Держави, якщо така особа з цим погодилася та якщо в цьому досягнуто згоди між Центральними Органами обох Держав.
2. Особа, яка знаходиться під вартою в Запитуючій Державі, чия присутність в Запитуваній Державі необхідна для цілей надання допомоги на підставі цього Договору, може передаватись із Запитуючої Держави до Запитуваної Держави, якщо така особа з цим погодилась та якщо в цьому досягнуто згоди між Центральними Органами обох Держав.
3. Для цілей цієї статті:

................
Перейти до повного тексту