При вирішенні арбітражними судами України спорів, пов'язаних з втратою, недостачею чи пошкодженням вантажів при перевозках залізницею, виникло питання про те, які документи на виконання вимог статей 169 та 173 Статуту залізниць (далі "Статут") повинні бути додані до претензії на підтвердження вартості вантажу та його оплати у разі попередньої оплати продукції. Окремі залізниці вважають, що такими документами можуть бути лише рахунок вантажовідправника чи завірена печаткою справка заявника претензії за підписом керівника і головного бухгалтера.

З метою правильного і однакового застосування чинного законодавства Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

Відповідно до статей 151 і 152 Статуту перевізник відповідає за несхоронну перевозку у розмірі дійсної вартості вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку знижена його вартість. При цьому вартість вантажу визначається, виходячи із загальної суми рахунку вантажовідправника, а якщо розрахунки здійснюються не через банк - на підставі іншого документу, який його замінює. Документом, що підтверджує оплату вантажоодержувачем вартості вантажу згідно з параграфом 12 розділу 38 Правил перевозок вантажів (далі "Правила") може бути документ банку чи завірена печаткою справка заявника за підписом керівника і головного бухгалтера про те, коли, кому, за яким рахунком і в якій сумі здійснена оплата вартості вантажу.