Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Селівона Миколи Федосовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,

Малинникової Людмили Федорівни,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тимченка Івана Артемовича,

Тихого Володимира Павловича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Кеміня Юрія Дмитровича щодо офіційного тлумачення положень частин п'ятнадцятої, вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Громадянин Кемінь Юрій Дмитрович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням про офіційне тлумачення положень частин п'ятнадцятої, вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року N 1789-XII (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793) зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12 липня 2001 року N 2663-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 44, ст. 233).

Необхідність такого тлумачення суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує тим, що зазначені положення цього Закону застосовуються щодо нього особисто неправильно, і це призводить до порушення його конституційних прав.

2. З матеріалів звернення вбачається, що Кемінь Ю.Д., який працював в органах прокуратури Закарпатської області на посадах слідчого та прокурора, при звільненні з роботи у квітні 1998 року у зв'язку з виходом на пенсію отримав на підставі чинного на той час законодавства грошову допомогу в розмірі десяти посадових окладів, що становило близько 1000 гривень.

26 липня 2001 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", частиною п'ятнадцятою статті 50-1 якого встановлено, що "прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури". При цьому частиною вісімнадцятою статті 50-1 проголошено, що "положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею".

За підрахунками автора звернення він мав би отримати за новим Законом грошову допомогу у значно більшому розмірі. На заяву Кеміня Ю.Д. щодо здійснення перерахунку та виплати належної, на його думку, грошової допомоги з Генеральної прокуратури України надійшла відповідь, що "нова редакція статті 50-1 зазначеного Закону України поширюється на тих прокурорів і слідчих, які виходять на пенсію за вислугою років після набрання нею чинності, тобто після 26 липня 2001 року".