Президія Верховного Суду України відзначає, що діяльність Верховного Суду України в 2002 р. була спрямована на подальше забезпечення конституційних засад судочинства, правильного й однакового застосування судами матеріального і процесуального законодавства, захист прав та свобод людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Зазначена діяльність здійснювалася в умовах великого навантаження на суддів із розгляду справ. У провадженні Верховного Суду України в 2002 р. перебувало 26658 справ.

Проведено 25 узагальнень судової практики та два аналізи діяльності судів загальної юрисдикції за даними судової статистики.

Пленумом Верховного Суду України прийнято шість постанов, що містять роз'яснення нового кримінального законодавства: "Про судову практику у справах про необхідну оборону", "Про судову практику у справах про хабарництво", "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" та ін.

Розроблено проекти законів про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального, Кримінально-процесуального та Господарського процесуального кодексів.

Здійснено й інші першочергові заходи щодо реалізації положень Закону України "Про судоустрій України", насамперед пов'язані зі створенням нової системи кваліфікаційних комісій суддів та органів суддівського самоврядування. Проведено V з'їзд суддів України, який визначив завдання судів на новому етапі судової реформи. Приведено у відповідність із названим Законом структуру Верховного Суду України, зокрема створено Судову палату у господарських справах. Нового змісту набула діяльність найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. Виконано великий обсяг іншої роботи відповідно до повноважень Верховного Суду України.

Проте судові палати у цивільних, господарських, кримінальних справах та Військова судова колегія ще не повною мірою використовували наявні можливості для підвищення якості здійснення правосуддя. Судові помилки іноді усувалися несвоєчасно. Недостатньою була методична допомога, що надавалася судам нижчого рівня. Не досить оперативно проводились узагальнення судової практики й готувалися проекти постанов Пленуму Верховного Суду України, необхідність прийняття яких зумовлена внесенням змін та доповнень до чинного законодавства. Недосконалою ще є організація роботи по підвищенню кваліфікації суддів і працівників апарату. Не завжди ефективними й достатніми були заходи по забезпеченню структурними підрозділами апарату Верховного Суду України здійснення суддями правосуддя.

Серйозного вивчення потребує також стан здійснення правосуддя Верховним Судом України в умовах дії Закону України "Про судоустрій України" та процесуальних кодексів, до яких внесено ряд істотних змін. Концентрація перегляду справ у касаційному порядку лише у Верховному Суді України призвела до значного перевантаження суддів, внаслідок чого станом на 1 січня 2003 р. залишились нерозглянутими 5388 справ. Враховуючи, що за кожною з них - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, права, свободи та законні інтереси, несвоєчасний розгляд цих справ дискредитує судову владу, негативно позначається на іміджі держави і породжує у громадян зневіру у правосудді. У зв'язку з цим законодавство, що регламентує розгляд судових справ у касаційному порядку, потребує невідкладних змін.