Відповідно до частини першої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Частиною другою статті 14 ЦПК України передбачено, що позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в ЄСІТС в день надходження документів.

Відповідно до пункту 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення), кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов'язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.

У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", з огляду на зазначену норму, наявність єдиного унікального номера справи є обов'язковою, оскільки без нього блокується доступ до отримання інформації про рух документів та ознайомлення з рішенням суду.

Разом з тим нормами ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається судом вищої інстанції, отже, заява про визначення підсудності надходить безпосередньо до цього суду.

Зокрема, статтею 29 ЦПК України визначено, що підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду.

Виходячи з наведеного, у пункті 2.2.4 Положення не враховано, що заяви про визначення підсудності в порядку ЦПК України надходять безпосередньо до суду вищої інстанції та реєструються (без зазначення єдиного унікального номера справи.

Крім того, згідно з пунктом 3 розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, наявність єдиного унікального номера справи є обов'язковою складовою при виготовленні судового рішення.

З метою можливості зазначення в судовому рішенні за заявами про визначення підсудності єдиного унікального номера справи, коректної обробки заяв Електронним судом, забезпечення ознайомлення з документами через Електронний кабінет Електронного суду, а також розміщення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень необхідно внести зміни до пункту 2.2.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Наведене дає підстави для ухвалення рішення про внесення відповідних змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На підставі викладеного, заслухавши та обговоривши інформацію Голови Ради суддів України Моніча Б.С. щодо необхідності внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 року № 25 (із змінами і доповненнями), відповідно до статті 133 "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого X позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року (із подальшими змінами), Рада суддів України ВИРІШИЛА: