Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:

Грищук Оксани Вікторівни - головуючого, доповідача,

Петришина Олександра Віталійовича,

Совгирі Ольги Володимирівни,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України (конституційності) пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Грищук О.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб’єкт права на конституційне подання - Верховний Суд - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України (конституційність) пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами (далі - Закон).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 34 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі "включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації".

2. Зі змісту конституційного подання та долучених до нього матеріалів убачається таке.

Автор клопотання стверджує, що оспорюваний припис Закону суперечить статті 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 55, пункту 9 частини другої статті 129, частинам першій, другій статті 129-1 Конституції України та обмежує право на справедливий суд.

Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) оспорюваного припису Закону, Верховний Суд посилається, зокрема, на приписи Конституції України, законів України "Про Конституційний Суд України", "Про судоустрій і статус суддів", Закону, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Перший протокол до неї, рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, судові рішення у справі № 335/1961/23.