Другий сенат Конституційного Суду України у складі:

Мойсик Володимир Романович (голова засідання),

Городовенко Віктор Валентинович,

Лемак Василь Васильович (доповідач),

Первомайський Олег Олексійович,

Різник Сергій Васильович,

Юровська Галина Валентинівна,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційною скаргою Кошевого Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43).

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України

1. Кошевий Віктор Іванович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність приписам частин другої, третьої статті 8, статті 21, частин другої, третьої статті 22, статті 24, частини першої статті 46, частини першої статті 58 Конституції України (конституційність) припис статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889) у взаємозв’язку із приписами Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами (далі - Закон № 3723).

Згідно з приписом статті 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюють відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

На думку Кошевого В.І., внаслідок застосування Верховним Судом в остаточному судовому рішенні у його справі припису статті 90 Закону № 889, згідно з яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюють відповідно до приписів Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV зі змінами (далі - Закон № 1058), стаття 42 якого виключає можливість перерахунку призначеної пенсії в разі підвищення розміру заробітної плати державних службовців, які працюють, як це визначено статтею 37-1 Закону № 3723, порушено його право на соціальний захист, гарантоване приписом частини першої статті 46 Конституції України.

Автор клопотання також твердить, що оспорюваний припис Закону № 889 порушує приписи Конституції України, відповідно до яких "усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними" (стаття 21); "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані"; "при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод" (частини друга, третя статті 22 ); "громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом" (частина перша статті 24 ); "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи" (частина перша статті 58 ).

Обґрунтовуючи свої твердження, Кошевий В.І. посилається на окремі приписи Конституції України, Закону № 889, Закону № 3723, Закону № 1058, рішення Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у своїй справі.

Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України Ухвалою від 30 жовтня 2018 року № 345-1(I)/2018 відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Кошевого В.І. щодо відповідності Конституції України (конституційності) припису статті 90 Закону № 889.

Перший сенат Конституційного Суду України Ухвалою від 21 листопада 2018 року № 57-у(I)/2018 ухвалив розглянути цю справу на своєму пленарному засіданні у формі письмового провадження.

Перший сенат Конституційного Суду України 13 лютого 2019 року розглянув зазначену справу у відкритій частині пленарного засідання та перейшов у закриту частину пленарного засідання.

2. Під час розгляду справи Другий сенат Конституційного Суду України дійшов висновку, що конституційне провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" сенат Конституційного Суду України закриває конституційне провадження у справі, якщо під час пленарного засідання будуть виявлені підстави для цього (частина четверта статті 63 ); за статтею 62 цього закону такою підставою є неприйнятність конституційної скарги ( пункт 4).