Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України

Тимченка Івана Артемовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Євграфова Павла Борисовича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Костицького Михайла Васильовича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мартиненка Петра Федоровича,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича,

Савенка Миколи Дмитровича,

Селівона Миколи Федосовича,

Скоморохи Віктора Єгоровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Яценка Станіслава Сергійовича

розглянув питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Гроховича Віктора Антоновича.

Заслухавши суддю-доповідача Мироненка Олександра Миколайовича та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Інвалід Великої Вітчизняної війни Другої групи Грохович В.А. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення пункту 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції від 22 грудня 1995 року, який надає, інвалідам війни пільгу на безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області.

В.А. Гроховича цікавлять питання: а) чи поширюється пільга на безплатний проїзд на міжміські маршрути у межах області; б) чи може нею скористатись інвалід війни, який мешкає у місті, для поїздки з цього міста на міжміському автобусі у сільську місцевість в межах однієї області і повернення таким же чином додому; в) у яких межах території і на яких саме автобусних маршрутах інваліди війни можуть користуватись правом на безплатний проїзд. Ці проблеми виникли внаслідок того, що заявник розуміє пункт 7 статті 13 зазначеного закону як такий, що стосується автобусів всіх видів, типів і маршрутів, а Державний департамент автомобільного транспорту Міністерства транспорту України вказане положення закону не поширює на міжміські маршрути, тобто маршрути довжиною понад 50 км, незалежно від того, міжобласні вони чи внутрішньообласні.

2. В.А. Грохович звертає увагу на те, що у прийнятому раніше Положенні про порядок надання пільг щодо оплати жилої площі та комунальних послуг інвалідам Вітчизняної війни I та II груп і сім'ям загиблих військовослужбовців та проїзду на пасажирському транспорті інвалідам Вітчизняної війни від 27 травня 1975 року передбачено: "Право безплатного проїзду у сільській місцевості на пасажирському автомобільному транспорті загального користування (приміських, внутрішньорайонних, міжміських, внутрішньообласних, міжобласних, міжреспубліканських маршрутів) надається у межах адміністративного району за місцем мешкання інваліда як постійного, так і тимчасового".

26 вересня 1989 року Рада Міністрів УРСР Законом СРСР "Про невідкладні заходи по поліпшенню пенсійного забезпечення та соціального обслуговування населення" віднесла до автомобільного транспорту загального користування у сільській місцевості як приміські, так і міжміські маршрути, у тому числі внутрішньорайонні, внутрішньо- і міжобласні та міжреспубліканські, а право безплатного проїзду на них передбачено "у межах адміністративного району за місцем як постійного, так і тимчасового мешкання".