Другий сенат Конституційного Суду України у складі:

Головатий Сергій Петрович (голова засідання),

Городовенко Віктор Валентинович (доповідач),

Лемак Василь Васильович,

Мойсик Володимир Романович,

Первомайський Олег Олексійович,

Юровська Галина Валентинівна,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційною скаргою Абрамовича Олексія Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 39 Житлового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України

1. Абрамович О.В. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 24, частині другій статті 47 Конституції України (конституційність) абзац другий частини першої статті 39 Житлового кодексу Української РСР. Законом України "Про дерадянізацію законодавства України" від 21 квітня 2022 року № 2215-IX, який набрав чинності 7 травня 2022 року, до Житлового кодексу Української РСР внесено зміни, зокрема його назву викладено в новій редакції - Житловий кодекс України (далі - Кодекс) та в тексті Кодексу слова "Рада народних депутатів" у всіх відмінках і числах замінено словом "рада" у відповідних відмінку і числі.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу громадян беруть на облік як осіб, які потребують поліпшення житлових умов "за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті" ( абзац другий).

Зі змісту конституційної скарги Абрамовича О.В. та долучених до неї матеріалів випливає таке.

Абрамович О.В. 9 жовтня 2017 року звернувся до виконавчого комітету Чорноморської міської ради із заявою про взяття на квартирний облік його та членів його родини на підставі статті 81 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, однак йому відмовили у прийнятті на квартирний облік.

Абрамович О.В. звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до виконавчого комітету Чорноморської міської ради про зобов’язання взяти його та членів його сім’ї на квартирний облік як осіб, які потребують поліпшення житлових умов і надання житлового приміщення.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 10 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 4 лютого 2020 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог Абрамовича О.В.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановою від 27 травня 2021 року касаційну скаргу Абрамовича О.В. залишила без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без зміни і зазначила, зокрема, що "погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що подання документів та вирішення питання про взяття особи <...> на квартирний облік здійснюється виконавчим комітетом місцевої ради за місцем постійного проживання та реєстрації особи у відповідному населеному пункті"; "обґрунтованими є висновки судів про правомірність відмови виконавчого комітету Чорноморської міської ради <...> у прийнятті позивача та членів його сім’ї на квартирний облік <...> оскільки Абрамович О.В. постійно проживав та зареєстрований разом із членами своєї сім’ї на території Березівської міської ради Одеської області".

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі абзацу другого частини першої статті 39 Кодексу його дискриміновано "за ознакою "місця проживання"" та порушено конституційне право на житло, гарантоване частиною другою статті 47 Конституції України.

2. Другий сенат Конституційного Суду України Ухвалою від 1 лютого 2023 року № 4-у(II)/2023 відкрив конституційне провадження у цій справі, а Ухвалою від 1 березня 2023 року № 9-у(II)/2023 ухвалив розглянути цю справу у формі письмового провадження.

3. Другий сенат Конституційного Суду України, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для закриття конституційного провадження у справі з огляду на таке.

Згідно з Законом України "Про Конституційний Суд України" сенат Конституційного Суду України закриває конституційне провадження у справі, якщо під час пленарного засідання будуть виявлені підстави для цього (частина четверта статті 63 ); за статтею 62 цього закону такою підставою є неприйнятність конституційної скарги ( пункт 4).

3.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих приписів) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб’єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55 ); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, визначеним, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77 ).

Другий сенат Конституційного Суду України звертає увагу, що він за іншою конституційною скаргою Абрамовича О.В. ухвалив Рішення у справі щодо дискримінації у реалізації права на житло від 22 червня 2022 року № 5-р(II)/2022 (далі - Рішення), яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини другої статті 40 Кодексу, згідно з яким знімають з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у випадку "виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту". У Рішенні також наголошено, що "крім Кодексу, законодавець урегулював питання реалізації конституційного права на житло громадянами, які потребують соціального захисту, Законом України "Про житловий фонд соціального призначення", що є спеціальним законодавчим актом у цьому питанні в контексті lex specialis derogat generally ", а "оспорюваний припис статті 40 Кодексу <...> окремо від змісту спеціального законодавчого регулювання реалізації права на житло громадянами, які потребують соціального захисту, з підстав, зазначених у конституційній скарзі, не може бути визнаний таким, що суперечить припису частини другої статті 47 Конституції України" (перше речення абзацу другого, абзац п’ятий підпункту 7.1 пункту 7 мотивувальної частини).