Другий сенат Конституційного Суду України у складі:

Головатий Сергій Петрович (голова засідання),

Городовенко Віктор Валентинович,

Лемак Василь Васильович,

Мойсик Володимир Романович,

Первомайський Олег Олексійович (доповідач),

Юровська Галина Валентинівна,

розглянув на засіданні питання про закриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Малинникова Олега Федоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин першої, другої, п’ятої статті 83, абзацу першого частини другої, частини десятої статті 85, абзацу першого частини першої, частини третьої статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545) зі змінами, частини другої статті 57, пункту 12 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 7-8, ст. 50).

Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Другий сенат Конституційного Суду України

1. Малинников О.Ф. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) частини першу, другу, п’яту статті 83, абзац перший частини другої, частину десяту статті 85, абзац перший частини першої, частину третю статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII зі змінами (далі - Закон № 1402), частину другу статті 57, пункт 12 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищу раду правосуддя" від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII (далі - Закон № 1798).

Автор клопотання просив перевірити оспорювані приписи Закону № 1402 та Закону № 1798 на відповідність частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частинам першій, другій статті 55, частинам першій, третій статті 124, підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України в системному зв’язку зі статтею 126 Конституції України.

Обґрунтовуючи твердження щодо невідповідності Конституції України оспорюваних приписів Закону № 1402 та Закону № 1798, суб’єкт права на конституційну скаргу послався, зокрема, на Конституцію України, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, оспорювані приписи Закону № 1402 та Закону № 1798, низку документів рекомендаційного характеру, а також на судові рішення у своїй справі.

2. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.

2.1. Президент України Указом від 11 листопада 2002 року № 1001/2002 призначив Малинникова О.Ф. на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п’ять років. Верховна Рада України Постановою від 22 травня 2008 року № 300-VI обрала його на посаду судді місцевого Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - Комісія) рішенням від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф.

Комісія рішенням від 6 лютого 2018 року № 13/зп-18 призначила проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність Малинникова О.Ф. займаній посаді, призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18.

За результатами анонімного письмового тестування судді Шевченківського районного суду міста Києва Малинникова О.Ф. Комісія рішенням від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18: ухвалила, що суддя Шевченківського районного суду міста Києва Малинников О.Ф. не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 2 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовила йому в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 1 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, та ухвалила внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення Малинникова О.Ф. із посади судді Шевченківського районного суду міста Києва.

Вища рада правосуддя рішенням від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18 звільнила Малинникова О.Ф. із посади судді Шевченківського районного суду міста Києва на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України .

Малинников О.Ф. 17 жовтня 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Комісії та Вищої ради правосуддя, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Комісії від 20 липня 2018 року № 1257/ко-18 та рішення Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2018 року № 2982/0/15-18.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішенням від 11 листопада 2019 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову Малинникова О.Ф. відмовила.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу Малинникова О.Ф. задовольнила частково: рішення колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року змінила, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови Великої Палати Верховного Суду; в іншій частині рішення колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року залишила без зміни.

2.2. Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначив, що частини перша, друга, п’ята статті 83, абзац перший частини другої, частина десята статті 85, абзац перший частини першої, частина третя статті 88 Закону № 1402, частина друга статті 57, пункт 12 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1798 не відповідають частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 32, частинам першій, шостій статті 43, частинам першій, другій статті 55, частинам першій, третій статті 124, підпункту 4 пункту 16-1розділу XV "Перехідні положення" Конституції України в системному зв’язку зі статтею 126 Конституції України, обґрунтовуючи це, зокрема, так:

- "оспорювані положення Закону № 1402, Закону № 1798 не узгоджуються із принципами верховенства права та юридичної визначеності, принципом незмінюваності судді, оскільки закладена цими положеннями суперечливість юридичної природи "кваліфікаційного оцінювання" судді, невизначеність його критеріїв на законодавчому рівні та можливість їх визначення ВККС, визначення іспиту пріоритетним засобом установлення невідповідності судді займаній посаді, дозволяють підміняти конституційні підстави для звільнення судді з посади та розширювати їх зміст, що означає необмежені дискреційні повноваження ВРП у питанні звільнення судді з посади на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поза його системним зв’язком із частинами п’ятою, шостою її статті 126";

- "внаслідок застосування оспорюваних положень Закону № 1402, Закону № 1798 в остаточному судовому рішенні у справі скаржника було порушене його гарантоване частиною першою статті 32 Конституції України право на недоторканність особистого і сімейного життя, оскільки <...> звільнення з посади судді відбулось з підстав та у спосіб, не передбачених Конституцією України";

- "в результаті застосування оспорюваних положень Закону № 1402, Закону № 1798 в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу було порушене його конституційне право на працю, оскільки здійснення суддівської діяльності є професійною діяльністю, якої <...> позбавлено Малинникова О.Ф. через неправомірне звільнення його з посади судді";

- "положення частини третьої статті 88 Закону № 1402, частини другої статті 57 Закону № 1798 визначають вичерпний перелік лише формальних підстав для оскарження рішень ВККС, ВРП, виключаючи можливість судової перевірки таких рішень суб’єктів владних повноважень на обґрунтованість, об’єктивність, свавільність, справедливість загалом, у тому числі, у юридичному спорі публічно-правового характеру, який стосується звільнення судді з посади через невідповідність його займаній посаді за результатами "кваліфікаційного оцінювання"".