На підставі звернення Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року № 01-12/3541/2021 (вх. №1836/0/1-21 від 01 червня 2021 року) на розгляд Пленуму Верховного Суду винесено питання стосовно звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 7 частини першої статті 205 Виборчого кодексу України.

Важливою гарантією реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі й виборчого права, є норма статті 64 Конституції України, якою передбачено, що такі права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Зазначеною нормою допускається встановлення окремих обмежень прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень. Пунктом 7 частини першої статті 205 Виборчого кодексу України на Центральну виборчу комісію покладено обов’язок прийняти рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування у разі встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу.

З огляду на те, що легітимною метою, яка обумовлює існування у Виборчому кодексі України вказаної норми, є недопущення здійснення виборчого процесу в умовах, за яких неможливе безперешкодне та вільне волевиявлення громадян, відповідно, передбачене нею обмеження щодо реалізації виборчого права є виправданим й правомірним. При цьому в умовах неврегульованості законодавством механізму та порядку встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів на окремих територіях питання про обґрунтованість конкретного рішення Центральної виборчої комісії щодо неможливості проведення місцевих виборів на окремих територіях не може вказувати на неконституційність законодавчої норми, на підставі якої відповідне рішення було прийняте, а практика (спосіб) застосування тієї чи іншої норми не може слугувати обґрунтуванням її неконституційності.