Конституційний Суд України 1 листопада 2023 року у справі за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ухвалив Рішення № 9-р(II)/2023 (далі - Рішення).

У Рішенні Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2 грудня 2010 року № 2735-VI зі змінами (далі - Закон № 2735), а саме: "у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян".

Ураховуючи важливість порушених у конституційній скарзі питань, а саме захисту прав споживачів на безпечність продукції, на підставі статті 93 Закону України "Про Конституційний Суд України" та § 74 Регламенту Конституційного Суду України вважаю за потрібне висловити окрему думку стосовно Рішення.

1. У частині першій статті 4 Закону № 2735 визначено, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка під час її використання за призначенням або за обґрунтовано визначених умов і під час належного встановлення та технічного обслуговування становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції-" від 2 грудня 2010 року № 2736-VI (далі - Закон № 2736) продукція є безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, установленим законодавством.

Пунктом 5 частини першої статті 9 Закону № 2736 зобов’язано розповсюджувачів не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції.

Оспорюваний припис Закону № 2735 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду" від 12 грудня 2019 року № 367-IX (далі - Закон № 367) викладено у новій редакції.

Відповідно до Пояснювальної записки до проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду, ухваленого як Закон № 367 зазначено, що він скерований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам. Закон № 367 також є важливим з огляду на виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, визначених Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, у частині приведення законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.

Унесеними Законом № 367 змінами до Закону № 2735 визначено, що на розповсюджувачів, які не надали документацію, що дає змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який поставив їм продукцію, за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам, накладають штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 тисяча гривень.

Отже, законодавець, уносячи Законом № 367 зміни до Закону № 2735 в частині позбавлення посадових осіб контролюючого органу повноважень під час визначення розміру стягнення, ставив за мету зменшити корупційні ризики; а в частині збільшення розміру штрафу - створити передумови для того, щоб в Україні стало економічно невигідно реалізовувати продукцію без документів, що дають змогу ідентифікувати суб’єкта господарювання, який ввів в обіг продукцію, яка не відповідає вимогам, зокрема контрафактну продукцію.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 червня 2022 року № 4-р(II)/2022 визнав "можливість установлення в актах публічного законодавства (адміністративного, кримінального тощо) абсолютно визначених та (або) безальтернативних санкцій, що, безперечно, є позитивним явищем у випадку, коли суб’єктом правозастосування є відмінний від суду орган влади." ( абзац перший підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини ).