Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Первомайський Олег Олексійович (голова засідання),

Городовенко Віктор Валентинович (доповідач),

Юровська Галина Валентинівна,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Лужинецького Анатолія Олександровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Городовенка В.В. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Лужинецький А.О. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають частині першій статті 3, частині першій статті 9, статті 23, частині другій статті 24, частинам першій, другій статті 28, другому реченню частини другої статті 51 Конституції України (є неконституційними), окремі приписи частини першої статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якими засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв’язку з винятковими особистими обставинами, зокрема "смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого".

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Лужинецький А.О., який засуджений до довічного позбавлення волі і відбуває покарання в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№ 1)", звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про надання йому дозволу на короткочасний виїзд за межі виправної колонії.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 14 листопада 2022 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду від 8 лютого 2023 року, відмовив Лужинецькому А.О. у задоволенні клопотання.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалою від 17 лютого 2023 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Лужинецького А.О. на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 8 лютого 2023 року, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування судами частини першої статті 111 Кодексу зазнали порушення такі його "права і обов’язки": "право на повагу до людської гідності в ув’язці із правом на виправлення, правом на визнання доведеності особою свого виправлення та правом на короткочасні виїзди", "право на визнання доведеності особою свого виправлення в ув’язці із правом на виправлення", "право на короткочасні виїзди", "право на відсутність дискримінації за правовим статусом шляхом ігнорування доведеності особою свого виправлення", обов’язок "повнолітнього сина піклуватися про свою непрацездатну матір, тяжка хвороба якої загрожує її життю".