Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Лемак Василь Васильович (голова засідання, доповідач),

Головатий Сергій Петрович,

Городовенко Віктор Валентинович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Ващенко Сергій Євгенійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24, частинам першій, другій, четвертій статті 55, пунктам 1, 8 частини другої статті 129, статті 151-1 Конституції України (конституційність) пункт 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу підставою для перегляду судових рішень у зв’язку з виключними обставинами є "встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане".

Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 2 лютого 2017 року, яку Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2017 року, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 23 січня 2019 року залишили без змін, відмовив Ващенку С.Є. у задоволенні позову щодо невиплати йому одноразової вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Ухвалюючи такі судові рішення, суди системи судоустрою України виходили із того, що відповідно до підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII (далі - Закон № 1166), який набрав чинності 1 квітня 2014 року, із Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI було виключено статтю 136, частиною першою якої установлювалося право судді, який вийшов у відставку, на виплату вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Конституційний Суд України Рішенням від 15 квітня 2020 року № 2-р(II)/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону № 1166. У зв’язку з цим Ващенко С.Є. звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами постанови від 2 лютого 2017 року в його справі.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 8 грудня 2021 року, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 9 травня 2022 року, а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 20 лютого 2023 року залишили без змін, відмовив Ващенку С.Є. у задоволенні заяви про перегляд постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року.

Свою відмову в задоволенні вказаної заяви Верховний Суд мотивував, зокрема, тим, що зі змісту пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу випливає, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами, якщо рішення суду ще не виконане. Остаточне судове рішення у справі Ващенка С.Є. не може вважатися невиконаним у розумінні приписів пункту 1 частини п’ятої статті 361 Кодексу, оскільки є таким рішенням, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, та не передбачає примусового виконання.