- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Ухвала
УХВАЛА
ПЕРШОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ПЕРШОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мажари Лідії Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої, пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 4 липня 2014 року № 1586-VII та положень частин другої, третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у чинній редакції
м.Київ 10 травня 2022 року № 40-1(І)/2022 |
Справа № 3-25/2022(51/22) |
Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України у складі:
Колісник Віктор Павлович (голова засідання),
Кичун Віктор Іванович,
Філюк Петро Тодосьович (доповідач),
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Мажари Лідії Василівни щодо відповідності
Конституції України (конституційності) положень частини другої, пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті
38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564) у редакції
Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 4 липня 2014 року № 1586-VII (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 33, ст. 1162) та положень частин другої, третьої статті
38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI у чинній редакції.
Заслухавши суддю-доповідача Філюка П.Т. та дослідивши матеріали справи, Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Мажара Л.В. звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частиш першій статті
8, частинам першій, другій статті
24, частинам першій, четвертій статті
41, частині першій статті
55, частині першій статті
57, статті
58 Конституції України (конституційність) положення частини другої, пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті
38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі -
Закон) у редакції
Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи" від 4 липня 2014 року № 1586-VII (далі -
Закон № 1586) та положення частин другої, третьої статті
38 Закону в чинній редакції.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що у липні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі -ПАТ "Дельта Банк") звернулося до Бориславського міського суду Львівської області з позовом до Мажари Л.В. про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору та застосування наслідків недійсності правочину. Бориславський міський суд Львівської області рішенням від 15 березня 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Львівський апеляційний суд постановою від 1 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнив частково, рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 березня 2019 року скасував, ухвалив нову постанову, якою позов задовольнив частково.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 10 листопада 2021 року, зокрема, залишив касаційну скаргу представника Мажари Л.В. без задоволення, постанову Львівського апеляційного суду від 1 грудня 2020 року - без змін.
Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування судами оспорюваних положень
Закону в редакції
Закону № 1586 порушено його право власності на кошти та земельну ділянку, яка була предметом іпотеки за іпотечним договором, а також конституційні права на рівність, на судовий захист, на знання своїх прав і обов'язків, право не відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
................Перейти до повного тексту