Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденко Ігор Дмитрович (голова засідання, доповідач),

Головатий Сергій Петрович,

Лемак Василь Васильович,

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Ігнатенко Ганни Володимирівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (Відомості Верховної Ради України, 2017 p., № 48, ст. 436).

Заслухавши суддю-доповідача Сліденка І.Д. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. До Конституційного Суду України повторно звернулася Ігнатенко Ганна Володимирівна з клопотанням перевірити на відповідність частині першій статті 24 Конституції України (конституційність) положення пункту 4 § 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон).

Згідно з оспорюваними положеннями Закону "підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін".

На думку автора клопотання, вказана норма Закону не відповідає вимогам частини першої статті 24 Конституції України, оскільки унеможливлює застосування до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр) до введення в дію відповідних змін до законодавства України (до 16 березня 2018 року), пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - Кодекс), згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.

Ігнатенко Г.В. стверджує, що оспорювані положення Закону призводять до звуження змісту та обсягу її прав і свобод порівняно з особами, з тих чи інших підстав залученими до участі у кримінальних провадженнях, відомості про які до Реєстру було внесено після 16 березня 2018 року, зумовлюють існування різного обсягу процесуальних прав та можливостей у осіб, щодо яких в один і той самий період часу здійснюють процесуальні дії в межах кримінальних проваджень, залежно від часу внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру, що порушує принцип рівності перед законом.

2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); Конституційний Суд України відмовляє у відкритті конституційного провадження, визнавши конституційну скаргу неприйнятною, якщо зміст і вимоги конституційної скарги є очевидно необгрунтованими або наявне зловживання правом на подання скарги (частина четверта статті 77).