Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:

Сліденко Ігор Дмитрович (голова засідання),

Головатий Сергій Петрович,

Лемак Василь Васильович (доповідач),

розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Вергуна Ігоря Теодоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 46, ст. 456) зі змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Лемака В.В. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України

1. Вергун І.Т. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням розглянути питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року № 185-V зі змінами (далі - Закон).

Згідно з абзацом шостим частини п'ятої статті 11 Закону господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом.

Автор клопотання просить перевірити положення абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону на відповідність: "частині четвертій статті 13, статті 21, частинам другій та третій статті 22, частинам першій та другій статті 24, частинам першій та четвертій статті 41, частині першій статті 67 Конституції України (у тому числі у їх системному взаємозв'язку з частиною першою статті 8 Конституції України)"

До конституційної скарги долучено копії рішення Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2020 року, постанови Північного апеляційного господарського суду від 8 червня 2021 року, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2021 року.

Обґрунтовуючи свої твердження, Вергун І.Т. посилається на окремі положення Конституції України, Закону, законів України, рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також на судові рішення у його справі.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (абзац перший частини першої статті 77); конституційна скарга має містити обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55).

Особа, яка звертається до Конституційного Суду України, повинна не лише зазначити, а й аргументовано довести, як саме оспорюваний закон (окремі його положення), який був застосований в остаточному судовому рішенні в її справі, порушує її гарантоване Конституцією України право (Ухвала Другого сенату Конституційного Суду України від 3 червня 2020 року № 10-уп(ІІ)/2020).

2.1. Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається таке.

Вергун І.Т. порушив клопотання про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону "у редакції, яка діє станом на день подання конституційної скарги". Законом України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" від 13 липня 2021 року № 1630-ІХ (далі - Закон № 1630) внесено зміни до Закону та доповнено абзац шостий частини п'ятої статті 11 словами "якщо інше не встановлено законом".

Положення абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону були застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до внесення змін Законом № 1630.

Друга колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України, розглянувши чинну редакцію положень абзацу шостого частини п'ятої статті 11 Закону, дійшла висновку, що внаслідок змін, внесених Законом № 1630, предмет оскарження не був істотно змінений.